У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
головуючого-судді |
Міщенка С.М. |
|
суддів |
Коротких О.А., Нікітіна Ю.І. |
|
за участю прокурора захисників та засудженого |
Глибченко Т.Г. ОСОБА_5, ОСОБА_12 ОСОБА_2 |
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянина України, раніше судимого:
- 06.10.1987 року за ст.ст. 141 ч. 2, 140 ч. 2 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення з відстрочкою відбування покарання терміном на 2 роки;
- 05.05.1989 року за ст.ст. 141 ч. 2, 117 ч. 3, 118 ч. 2 КК України 1960 р. на 8 років позбавлення волі;
- 27.01.1997 року за ст. 142 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі,
засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.
За п.п. 1, 7, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_1 виправдано.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено: - за п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
За п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_2 виправдано.
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено: - за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 194 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі.
За п.п. 1, 7, 9 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_4 виправдано.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4народження, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.
За п.п. 1, 7, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_3 виправдано.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 6494 грн. 25 коп., моральної - 25000 грн. і на користь ОСОБА_9 15000 моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз 800 грн. 30 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку судові витрати за проведення пожежно-технічної експертизи 1059 грн. 24 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку судові витрати за проведення комп'ютерно-технічних експертиз 653 грн. 76 коп.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
На початку липня 2006 року у нічний час, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою між собою, маючи умисел на викрадення чужого майна, шляхом злому навісного замка, проникли в приміщення пральні 8-ої клінічної лікарні м. Львова, розташованої по вул. Навроцького, 23, звідки викрали майно ТзОВ «ЕКОМ» на загальну суму 8010 грн. 97 коп., що є великим розміром.
Крім того в ніч з 26 на 27 липня 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, знаходячись у дачному будинку на території садового товариства АДРЕСА_1, де тимчасово проживали ОСОБА_10 та ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків, за попередньою змовою між собою, шляхом нанесення ударів руками, ногами та металевою лопаткою у різні частини тіла та голову вчинили умисне вбивство ОСОБА_10, а ОСОБА_3, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс потерпілому удари руками по тулубу ОСОБА_10, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Після цього ОСОБА_2, з метою приховати умисне вбивство ОСОБА_10, здавивши ОСОБА_11 руками за шию, вчинив її умисне вбивство.
Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з метою приховання вчиненних убивств ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підпалили цей дачний будинок, чим умисно знищили та пошкодили чуже майно на загальну суму 106428 грн., що є великим розміром.
У касаційному поданні прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушено питання про скасування вироку щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням до ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кримінального закону та невідповідністю призначеного ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покарання тяжкості злочину і їх особам. При цьому прокурор вказує, що органами досудового слідства зібрано достатньо доказів причетності ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до умисного вбивства ОСОБА_10 із хуліганських мотивів, у зв'язку з чим вважає безпідставним виправдання цих осіб за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК та перекваліфікацію дій ОСОБА_3 на ст. 122 ч. 1 КК, посилаючись на хуліганський мотив вбивства ОСОБА_10 та безпосередню участь у ньому ОСОБА_3. Крім того прокурор вказує на те, що умисне вбивство ОСОБА_11 вчинили ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Також прокурор зазначає, що дані про особу ОСОБА_2 не свідчать про неможливість його виправлення, тоді як дані про особу ОСОБА_1 свідчать про його жорстокість.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_5 просить вирок щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд або змінити та замість покарання у виді довічного позбавлення волі обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк. При цьому він зазначає, що дії ОСОБА_2 судом неправильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК, оскільки сума викраденого майна не становить великого розміру, тому просить перекваліфікувати ці дії засудженого з ч. 4 на ч. 3 ст. 185 КК України. Крім того вказує, що до умисного вбивства потерпілої ОСОБА_11 причетний і засуджений ОСОБА_1. Просячи про пом'якшення покарання захисник посилається на те, що суд не врахував усіх обставин, що пом'якшують покарання, а також особу засудженого;
засуджений ОСОБА_2, за змістом скарги, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд або ж змінити та обрати покарання у виді позбавлення волі на певний строк. При цьому засуджений наводить доводи, аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі захисника. У доповненнях до своєї касаційної скарги ОСОБА_2 вказує на те, що ОСОБА_1 в ту ніч не спав, а тому ці обставини встановлені судом неправильно;
засуджений ОСОБА_3, за змістом касаційної скарги, просить про скасування вироку та закриття справи, оскільки вважає, що за ляпас, нанесений ним ОСОБА_10 він не може нести кримінальну відповідальність за ст. 122 КК України;
засуджений ОСОБА_4, за змістом скарги, просить вирок щодо нього змінити, за ст.ст. 115 ч. 2 п. 12 та 194 ч. 2 КК України його виправдати, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі;
захисник ОСОБА_6 просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити, виправдати його за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, посилаючись на те, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому також зазначає, що відсутність в діях ОСОБА_1 складу вказаного злочину підтверджується написаною ОСОБА_4 запискою, в якій зазначено, що металевою лопаткою потерпілого ОСОБА_10 бив не ОСОБА_1, а ОСОБА_2. Крім того захисник вказує, що попередньої змови на вбивство потерпілого ОСОБА_10 у засуджених не було;
засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на більш м'який закон та пом'якшити призначене покарання, посилаючись на те, що він не мав умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_10, крім того просить уточнити вирок щодо його попередньої судимості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання тільки щодо скасування вироку стосовно усіх засуджених у зв'язку з неправильним встановленням фактичних обставин справи, пояснення захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги та просили про пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, пояснення захисника ОСОБА_12, який підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 та просив вирок щодо нього змінити, в частині засудження ОСОБА_4 за умисне вбивство та підпал вирок скасувати, а справу закрити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання, касаційні скарги засуджених та їх захисників підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 367 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку є однобічність або неповнота досудового чи судового слідства, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.
Саме такі порушення й були допущені у справі щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 органами досудового слідства, прокурором та судом.
Як вбачається із протоколу судового засідання, під час судового розгляду справи прокурором, який брав участь у розгляді цієї справи судом першої інстанції, обвинувачення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні ними інкримінованих умисних вбивств потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та умисному знищенні і пошкодженні майна цих потерпілих було змінено (т. 9, а.с. 80-97).
При цьому підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було пред'явлено нове обвинувачення, за яким кожен із них обвинувачувався у тому, що з хуліганських мотивів, за попередньою змовою між собою та діючи спільно, «кинув потерпілого ОСОБА_10 на підлогу, умисно наніс останньому множинні удари металевою лопаткою, руками, ногами по голові, тулубу, кінцівках та інших ділянках тіла. В результаті таких умисних дій потерпілому ОСОБА_10 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_10 на місці вчинення злочину помер».
Ці ж особи також обвинувачувалися у тому, що продовжуючи свої злочинні дії, з метою приховати умисне вбивство ОСОБА_10, діючи з хуліганських мотивів та за попередньою змовою між собою, умисно вбили потерпілу ОСОБА_11 При вчиненні цього вбивства кожен із них потерпілу «умисно перетягував по підлозі, тримав за руки та ноги, кинув на підлогу, де насильно утримував, наніс потерпілій ОСОБА_11 удари руками, ногами по голові, тулубу, кінцівках та інших ділянках тіла, притиснув останню руками, ногами та своїм тілом до підлоги, своїми руками стягнув волосся навколо шиї та перекрив дихальні шляхи, позбавляючи потерпілу ОСОБА_11 можливості дихати, чинити опір та кликати на допомогу, притиснув коліном шию потерпілої до підлоги, підстрибуючи ногами зламав грудну клітку та ребра. В результаті таких умисних дій потерпіла ОСОБА_11 померла на місці вчинення злочину».
Зазначені дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були кваліфіковані прокурором за п.п. 1, 7, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Крім того ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у тому, що вони, маючи умисел на умисне знищення і пошкодження чужого майна шляхом підпалу та заподіяння шкоди в особливо великих розмірах, діючи спільно, підпалили одяг та інші речі потерпілого ОСОБА_10, від яких загорівся його дачний будинок, внаслідок чого знищенням та пошкодженням майна обох потерпілих було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 42674 грн.
Ці дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були кваліфіковані прокурором за ч. 2 ст. 194 КК України.
Як вбачається із матеріалів справи, обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, викладене в постановах прокурора (т. 9, а.с. 80-97), є абсолютно ідентичним щодо кожного із них як щодо вчинення ними умисного вбивства потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, так і щодо заподіяння матеріальної шкоди потерпілим шляхом підпалу.
Разом із тим, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи», у разі, коли до кримінальної відповідальності притягнуто кількох осіб, які діяли спільно з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого, суду належить з'ясувати і зазначити у вироку характер дій та ступінь участі у вчиненні злочину кожного із них.
Диспозицією ст. 194 КК України взагалі не передбачено такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб. Тому і в цій частині обвинувачення кожного із засуджених мало бути конкретним щодо характеру і обставин вчинених кожним із них злочинних дій та того, що вони діяли спільно.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції не були виконані і не могли бути виконані, оскільки обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було вкрай неконкретним, із нього взагалі неможливо встановити, хто із них і які саме злочинні дії виконував та від якого обвинувачення мав захищатися у суді.
Перевіркою касаційним судом матеріалів справи в повному обсязі також встановлено, що таке ж однакове та неконкретне обвинувачення було пред'явлено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 й під час досудового слідства, хоча із зібраних у справі доказів, зокрема показань самих засуджених та потерпілого ОСОБА_13 видно, що хоча дії усіх обвинувачених (підсудних) і були узгодженими між собою, у тому числі й щодо умисного вбивства обох потерпілих та участі у них ОСОБА_3, на що є обгрунтовані посилання у касаційному поданні прокурора, але кожен із них вчинив конкретні злочинні дії як щодо умисного вбивства потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11, так і щодо знищення та пошкодження майна. При цьому ступінь участі у вчиненні злочинів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була різною.
За таких обставин суду слід було вирішити питання про направлення справи на додаткове розслідування відповідно до вимог статей 246 або 281 КПК України ще під час попереднього розгляду справи або на першому етапі судового розгляду, бо допущена у справі неповнота та однобічність досудового слідства не могла бути усунута в судовому засіданні, у тому числі й шляхом зміни прокурором обвинувачення, а неконкретність пред'явленого обвинувачення тягнула безумовне порушення права ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на свій захист від обвинувачення.
Окрім порушення права обвинувачених (підсудних) на свій захист, неконкретність та однаковість пред'явленого обвинувачення потягло порушення вимог ст. 16-1 КПК України щодо змагальності сторін та диспозитивності суду, бо виходячи із вказаного обвинувачення, саме суд мав визначитися щодо конкретного обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інкримінованих їм злочинах, тоді як цю функцію мав виконувати лише прокурор, що й поставило під обгрунтований сумнів об'єктивність та неупередженість постановленого ним вироку, виходячи із доводів касаційного подання прокурора та касаційних скарг засуджених і захисників.
Крім того, розглянувши справу за неконкретним обвинуваченням, суд у свою чергу також допустив однобічність і неповноту дослідження фактичних обставин, а його висновки щодо винності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не відповідають фактичним обставинам, про що обгрунтовано зазначено у поданні прокурора та касаційних скаргах засуджених і захисників.
Перевіркою матеріалів справи за доводами касаційного подання і касаційних скарг встановлено, що доводи подання та скарг в цілому є обгрунтованими, оскільки маючи неконкретне обвинувачення суд на власний розсуд визначився із обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів і в свою чергу допустив однобічність і неповноту судового слідства та невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи.
За таких обставин вирок суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стосовно їх засудження за умисне вбивство потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також знищення та пошкодження їх майна підлягає скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого органам досудового слідства та прокурору необхідно визначитися, чи дійсно умисні вбивства потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 були вчинені за попередньою змовою між ОСОБА_1, ОСОБА_2ом, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та хто із них і які конкретно злочинні дії виконував, що було мотивами вбивства потерпілих, хто із них та які конкретно дії виконував при умисному знищенні і пошкодженні майна потерпілих. В залежності від встановлених обставин ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід пред'явити відповідне обвинувачення, давши змогу належно захищатися від нього, а суду, який має діяти в межах своїх повноважень - всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку обвинуваченню, яке може бути пред'явлене вказаним вище особам.
Що ж стосується обвинувачення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки майна з ТзОВ «ЕКОМ», то правильно встановивши фактичні обставини цієї крадіжки, які ніким із засуджених не оспорюються, їх діям суд дав неправильну юридичну оцінку, не врахувавши того, що хоча крадіжку вони і вчинили за попередньою змовою між собою, з проникненням у приміщення, але внаслідок викрадення майна товариству не було заподіяно значної шкоди, оскільки із врахуванням діючого законодавства, великий розмір викраденого у 2006 році визначалася в межах від 43750 грн. до 105000 грн., тоді як ОСОБА_2ом та ОСОБА_4 було викрадено майно на 8010 грн. 97 коп.
За таких обставин злочинні дії засудженого ОСОБА_2 і ОСОБА_4 підлягають перекваліфікації з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України, а покарання - призначенню відповідно до вимог ст. 65 КК України в межах санкції вказаного закону та з урахуванням тяжкості злочину і осіб засуджених.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України колегія суддів
УХВАЛИЛА :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за епізодом крадіжки майна з ТзОВ «ЕКОМ» змінити, перекваліфікувати злочинні дії ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України і за цим законом призначити кожному із них покарання у виді 4 років позбавлення волі.
В решті цей вирок щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та в повному обсязі щодо ОСОБА_1 Юрія Петровича і ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на нове розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1залишити тримання під вартою.
СУДДІ :
Міщенко С.М. Коротких О.А. Нікітін Ю.І.