У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Кравченка К.Т.,
суддів Канигіної Г.В., Жука В.Г.
за участю прокурора Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2007 року, яким
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Харкова,
відповідно до ст. 89 КК України такого,
що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 96 КК України ОСОБА_1 зобов'язано пройти лікування від наркоманії за місцем свого проживання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 376 гривень 62 копійок судових витрат.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 28 січня 2007 року, приблизно о 12 годині, на території ТЦ “Барабашова” в м. Харкові з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої слідством особи медичний шприц, що знаходився у ньому наркотичний засіб - опій.
Після цього, ОСОБА_1 в цей же день, приблизно о 18 годині, поруч зі школою № 52 на вулиці Старошишківській м. Харкова, незаконно збув ОСОБА_2 за 35 гривень наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою в перерахунку на суму речовину 0,0253 грам.
Крім того, ОСОБА_1 29 січня 2007 року, приблизно о 10 годині, на території ТЦ “Барабашова” в м. Харкові повторно, з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої слідством особи медичний шприц, що знаходився у ньому наркотичний засіб - опій.
Після цього, ОСОБА_1 в цей же день, приблизно о 10 годині 30 хвилин в дворі АДРЕСА_1, в ході проведення оперативної закупки, повторно, незаконного збув ОСОБА_3 за 100 гривень наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою в перерахунку на суму речовину 0,0560 грам.
У касаційному поданні та доповненнях до нього ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Мотивує тим, що призначене покарання ОСОБА_1 є м'яким, не відповідає тяжкості вчинених злочинів та необґрунтовано застосовано ст. ст. 69, 75 КК України. Також посилається на безпідставне зобов'язання засудженого пройти лікування від наркоманії, з тих підстав, що наркоманія не є захворюванням, небезпечним для здоров'я інших осіб.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подання та просив його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині у поданні не оскаржується.
Як убачається з вироку та протоколу судового засідання ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому, у зв'язку з чим докази у судовому засіданні досліджувались в порядку ст. 299 КПК України.
Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковано правильно.
Доводи в касаційному поданні про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання не можна вважати обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання та приймаючи рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд врахував дані про особу засудженого, те, що він відповідно до ст. 89 КК України не має судимості, щиро розкаявся і активно сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно, на утриманні має неповнолітню дитину.
Колегія суддів вважає, що таке рішення суду відповідає вимогам ст. 75 КК України.
Оскільки в статті 77 КК України міститься вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані до засуджених у разі їх звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, і такого виду додаткового покарання як конфіскація майна даним переліком не передбачено, суд на законних підставах призначив покарання без конфіскації майна.
Разом з тим, рішення суду про зобов'язання ОСОБА_1 на підставі ст. 96 КК України пройти за місцем свого проживання курс лікування від наркоманії є необґрунтованим, оскільки згідно з цією нормою кримінального закону лікування може бути застосоване судом до осіб, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, а наркоманія до таких хвороб не належить.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1 необхідно змінити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1змінити.
Виключити з вироку рішення суду про зобов'язання ОСОБА_1 на підставі ст. 96 КК України пройти за місцем свого проживання лікування від наркоманії.
Судді:
К.Т. Кравченко Г.В. Канигіна В.Г. Жук
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Г.В. Канигіна