У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кармазіна Ю.М., |
|
суддів |
Глоса Л.Ф. і Таран Т.С. |
за участю прокурора Глибченко Т.Г.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянка України, раніше не судима,
засуджена:
- за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч. 2 ст. 317 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено п'ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим 235 грн 34 коп. судових витрат.
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона наприкінці травня 2006 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_1Автономної Республіки Крим в невстановленої слідством особи придбала з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, який з тією ж метою зберігала в зазначеній квартирі.
Крім того, 5 червня 2006 року приблизно о 14-ій год. ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі № 107 за місцем свого проживання, збула ОСОБА_2 та ОСОБА_3з корисливих мотивів за 10 гривень і пляшку пива емальовану кварту з наркотичним засобом, надала їм приміщення для його виготовлення і вживання, який вони виготовили та вжили шляхом внутрішньовенних ін'єкцій.
У той же день приблизно о 14-ій год. 45 хв. під час огляду квартири ОСОБА_1 працівниками міліції було виявлено і вилучено емальовану кварту з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору в пастоподібному стані та два ін'єкційних шприци із залишками речовини темно-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - ацетильованим опієм загальною вагою 0,03 гр.
У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджена ОСОБА_1 просить вирок в частині її засудження за ч. 2 ст. 307 КК України скасувати із закриттям в цій частині справи за недоведеністю її участі у вчиненні даного злочину та перекваліфікувати її дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 317 КК України, призначивши за цією статтею більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Вказує на те, що наркотичний засіб вона не збувала і не надавала приміщення з корисливих мотивів для його незаконного вживання. Посилається на проведення досудового та судового слідства однобічно та неповно, з порушенням кримінально-процесуального закону. Стверджує, що при розслідуванні справи до неї застосовувались незаконні методи слідства, внаслідок чого вона себе обмовила, та порушувались права на захист. Вказує на те, що була позбавлена судом права ознайомитись з матеріалами справи. Вважає призначене покарання надто суворим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок щодо ОСОБА_1 змінити і перекваліфікувати її дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 317 КК України, обравши засудженій остаточне покарання за сукупністю злочинів, яке призначено судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що досудове слідство і судовий розгляд проводились з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у незаконному придбанні і зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, наданні приміщення для незаконного виготовлення і вживання наркотичних засобів, що підтверджується власними показаннями засудженої про обставини, за яких вона придбала з метою збуту в емальованій кварті особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, який незаконно зберігала та збула ОСОБА_2 і ОСОБА_3, надавши їм для виготовлення і вживання наркотичного засобу помешкання своєї квартири, даними висновку судово-хімічної експертизи, іншими доказами, які є в матеріалах справи.
Отже, дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд виклав обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України, визнавши його доведеним, але не з'ясував мотиву цього злочину та конкретно не зазначив, в чому полягала вигода, яку прагнула отримати засуджена.
За таких обставин колегія суддів вважає, що зібраними в справі доказами не знайшов свого підтвердження корисливий мотив ОСОБА_1 у наданні приміщення для незаконного виготовлення і вживання наркотичних засобів.
Тому вирок щодо ОСОБА_1 необхідно змінити та перекваліфікувати її дії з ч. 2 ст. 317 КК України на ч. 1 ст. 317 КК України.
Що ж стосується покарання, призначеного ОСОБА_1, то воно, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при його обранні суд не в повній мірі врахував особу винної та обставини, що пом'якшують покарання, зокрема, визнання ОСОБА_1 вини і щирого каяття, сприяння розкриттю злочинів, відсутності судимості, наявності захворювання на туберкульоз, інвалідності третьої групи.
Враховуючи викладені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи винної, конкретних обставин справи колегія суддів вважає можливим застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити ОСОБА_1 основне та додаткове покарання, призначені за ст. 307 ч. 2 КК України.
На досудовому слідстві ОСОБА_1 роз'яснювались її процесуальні права, в тому числі і право мати захисника. Скористатись цим правом вона відмовилась, що підтверджується її записом у відповідних процесуальних документах. У суді ОСОБА_1 заявила про бажання здійснювати свій захист самостійно і подала про це заяву (а.с.100).
З огляду на викладене, доводи засудженої ОСОБА_1 про порушення її права на захист слід визнати безпідставними.
Перевіркою матеріалів справи не вбачається об'єктивних даних, які б свідчили про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів досудового слідства. Крім того, ОСОБА_1, яка при провадженні досудового слідства і судового розгляду знаходилась на підписці про невиїзд, будь-яких скарг про застосування до неї таких методів не подавала і не заявляла.
Доводи засудженої ОСОБА_1 про позбавлення її права на ознайомлення зі справою є необґрунтованими, оскільки вона ознайомлювалась з її матеріалами в повному обсязі після закінчення досудового слідства. При розгляді справи в суді, а також після постановлення вироку в строки його апеляційного оскарження ОСОБА_1 такого клопотання не заявляла.
Інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2006 року щодо ОСОБА_1змінити: перекваліфікувати її дії з ч. 2 ст. 317 КК України на ч. 1 ст. 317 КК України та призначити покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на три роки.
Застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити ОСОБА_1 призначене за ст. 307 ч. 2 КК України покарання до трьох років одного місяця позбавлення волі з конфіскацією ½ частини належного їй майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 317 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць з конфіскацією ½ частини належного їй майна.
Судді:
Ю.М. Кармазін Л.Ф. Глос Т.С. Таран