Справа № 2-81/2011 року

     Р І Ш Е Н Н Я                          

                             І М Е Н Е М                                 УКРАЇНИ

       18 лютого 2011 року                        Глухівський міськрайсуд Сумської області в складі: головуючого  судді    САПОНА О.В.

розглянувши у судовому засіданні в м.Глухові справу за позовом  ОСОБА_1  до Глухівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2  про визнання права власності на спадкове нерухоме  майно, -

          В С Т А Н О В И В :

         Позивачка  звернулася до  суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, щоІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її мати –ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина  у вигляді ? частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові та належав їй на підставі  свідоцтва про право власності на житло, яке було видане 27 грудня 1993 року Глухівським пенькозаводом та зареєстрованого в КП „ Глухівське бюро технічної інвентаризації” за реєстровим номером 1026. Спадкоємцями після смерті матері є позивачка, її батько - ОСОБА_4 та її брат - ОСОБА_2. Спадщину після смерті матері позивачка прийняла, звернувшись із відповідною заявою до Глухівської міської держнотконтори.. Також спадщину прийняв її батько, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем. Брат позивачки спадщину не прийняв так як не бажав її приймати. Таким чином, кожен із спадкоємців прийняв спадщину на ? частину житлового будинку, однак свідоцтва про право власності на спадкове майно ніхто із спадкоємців не отримував.

Також ІНФОРМАЦІЯ_1 року  помер батько позивачки –ОСОБА_4, який постійно проживав в АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина  у вигляді 3/4 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові та належав батьку на підставі  свідоцтва про право власності на житло, яке було видане 27 грудня 1993 року Глухівським пенькозаводом. Спадкоємцями після смерті батька  є позивачка  та її брат ОСОБА_2. Спадщину після смерті батька позивачка також прийняла, звернувшись із відповідною заявою до Глухівської міської держнотконтори.  Брат позивачки спадщину не прийняв так як не бажав її приймати.

Для оформлення своїх прав на спадкове майно позивачка звернулася до Глухівської міської державної нотаріальної контори. Однак їй було  відмовлено з тих підстав, що у правовстановлюючому документі –в свідоцтві про право власності на житло  було указано, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові, належить батькам на праві спільної власності і не указано, яка частка вищевказаного будинку належить кожному із співвласників. Так як на даний час неможливо встановити, які ідеальні  частки будинку належали кожному із батьків позивачки, а позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, то за таких обставин вона просить в судовому порядку визнати за нею право власності на спадкове майно  - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові.          

В судове засідання позивачка не з’явилась, представивши заяву, в якій вона повністю підтримує свої позовні вимоги, а справу просить розглядати без її участі.

Відповідач –Глухівська міська рада  в судове засідання не з’явилася, хоча була повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином. Представила заяву, в якій вона           повністю визнає вимоги позивачки, а справу просить розглядати без їх участі.

Третя особа в судове засідання також не з’явилась, а представила заяву в якій вона повністю визнає вимоги ОСОБА_1, а справу просить розглядати без її участі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, яке видане 27 грудня 1993 року Глухівським пенькозаводом та зареєстроване в КП „ Глухівське бюро технічної інвентаризації” за р/номером 1026, покійним батькам позивачки –ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належав житловий  будинок, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові. Також судом встановлено, що при видачі даного свідоцтва про право власності на житло, не були визначені частки кожного із співвласників цього будинку.                                                  

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що право власності на дане житло батьки позивачки  набули в порядку приватизації державного житлового фонду, - тобто згідно порядку, який визначався Законом України „Про порядок приватизації державного житлового фонду” від 19.06.1992 року та „Положенням про порядок передачі квартир ( будинків) у власність громадян” затв. Наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству.                                                                                          Відповідно до ч.2 ст.8 вищевказаного Закону, передача займаного житла здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають у цьому будинку. Також ні даним Законом, ні вищевказаним Положенням, не визначено умов, за яких один із членів сім’ї може мати більшу або меншу частку у приватизованому житлі, а тому частки в жилому приміщенні кожного з членів сім’ї, яким передається у власність займана квартира є рівними. Тобто, судом встановлено, що  батькам позивачки вищевказаний будинок належав в рівних долях  -  по ? частині кожному.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла  мати позивачки –ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина  у вигляді ? частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухов.  Спадкоємцями даного будинку була позивачка,  її батько, та  брат ОСОБА_2 Спадщину після смерті матері позивачка прийняла, звернувшись із відповідною заявою до Глухівської міської держнотконтори. Також судом встановлено, що спадщину прийняв її батько, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем. Брат позивачки спадщину не прийняв. Таким чином, судом встановлено, що кожен із спадкоємців, що прийняв спадщину, отримав у власність по  ? частині житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові.

Також із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачки – ОСОБА_4.  Після його смерті відкрилася спадщина  у вигляді 3/4 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в м.Глухові належав батьку на підставі  свідоцтва про право власності на житло, яке було видане 27 грудня 1993 року Глухівським пенькозаводом. Спадкоємцями після смерті батька  є позивачка  та її брат ОСОБА_2. Спадщину після смерті батька позивачка також прийняла, звернувшись із відповідною заявою до Глухівської міської держнотконтори.  Брат позивачки спадщину не прийняв.

Оскільки судом встановлено факт належності батькам позивачки жилого будинку,  який розташований по АДРЕСА_1  в м.Глухові, а позивачка є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, то за таких обставин суд вважає необхідним визнати за нею право власності на дане спадкове нерухоме майно.                              

Керуючись ст. 10, 11, 60, 213, 214 ЦПК України,  ст.328, 1216 -1223, 1268 -1270, ЦК України, ст.8 Закону України «Про порядок приватизації державного житлового фонду” від 19.06.1992року та „Положенням про порядок передачі квартир ( будинків) у власність громадян” затв. Наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству, суд,-

                                                  В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити:                                        Визнати за нею право власності на жилий будинок з господарськими будівлями,  який розташований по АДРЕСА_1  в м.Глухові.

          Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя /підпис/                                                                                                              Копія вірна:                                                                                                                        Суддя Глухівського міськрайонного суду                                     О.В.Сапон