Справа № 2-263/11

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                        іменем України

03 березня    2011 року           Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

        головуючої, судді                                        - Куцин В. М.,

        при секретарі                                        - Калініченко Н. О.

        розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 пред’явила до суду позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що на її утриманні перебуває неповнолітня дочка    відповідач, який є її батьком добровільно матеріальної  допомоги на утримання не надає, тому вона змушена звернутися до суду з позовом.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

Відповідач не заперечував проти задоволення позову.

Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі  визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб(не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись  у мотивувальній частині рішенням посиланням на визнання  позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, тому позов підлягає до задоволення.

Оскільки при зверненні до суду позивач була звільнена від сплати судового збору та витрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, необхідно стягнути з ОСОБА_2  51 гривню судового збору на користь місцевого бюджету міста Миргорода, та 120 грн. на користь Державного бюджету міста Миргорода - витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 180, 182 СК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст.ст.10, 11, 81, 88,208, 209, 212, 213, 214, 215, 223,227, 228 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця  міста Миргород Полтавської області, пенсіонера на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження  аліменти на утримання неповнолітньої дочки  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету м. Миргорода 51 гривню судового збору від сплати якого при зверненні до суду був звільнений  позивач, та на користь Державного бюджету 120 грн.00 коп. - витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 171(сто сімдесят одну)  гривню 00 копійок судових витрат.

Рішення може бути апеляційно оскаржене шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом 10 днів з часу постановлення до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя:В. М. Куцин