ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

1 лютого 2011 року                                                                                                    № 2а –737/11

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Стрельченко Т.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

в с т а н о в и в :

27 грудня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому вимагає визнати дії управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй за період з 1.01.2006 р. до чинного часу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення розміру пенсій на 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат. У позові зазначено, що позивач просить розглянути справу без її участі та поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача –управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Ухвалою від 19 січня 2011 року позовні вимоги за період з 1.01.2006 р. по 27.06.2010 р. залишені без розгляду на підставі ст. 100, ч. 5 ст. 107 КАС України за пропуском строку звернення до суду.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 р.) Другої світової війни було менше18 років.

Позивач має статус дитини війни, який підтверджується копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою в ньому.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп \ 2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".   

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.   

Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на теперішній час не зупинена, відповідно до норм діючого законодавства розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, Законом України "Про Державний бюджет", нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.   

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.   

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.   

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.   

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.   

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.   

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.   

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо:   

-   призначення пенсії;   

-   підготовки документів для її виплати;   

-    забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.   

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням –забезпечення призначення та виплати пенсії.   

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.   

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.   

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 46, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 100, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, п. 2 ч. 5 ст. 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області про визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни –задовольнити частково.   

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області по невиконанню з 27.06.2010 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 27.06.2010 року.   

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 27.06.2010 року по 27.12.2010 року з урахуванням фактичних виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.   

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).    

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Новосанжарський районний суд  Полтавської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно

Голова Новосанжарського районного суду

Полтавської області                                                                                   Т.Г.Стрельченко