Судове рішення #1380500
Справа № 1-12/07

 

                                                                                                       Справа № 1-12/07

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

 

12.12. 2007 року                Голованівський районний суд Кіровоградської області

 

в складі головуючого  судді                               Бутенко О.Ф.

            при секретареві судового засідання       Швець Н.П.

з участю прокурора                                               Ковбасюка Е.В.

Захисника підсудного - адвоката             ОСОБА_2

Представника потерпілої - адвоката                   ОСОБА_3

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шепилове Голованівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого,на утриманні син ОСОБА_4, 1992 року народження, пільг не має, військовозобов”язаного, стан здоров”я незадовільний, не судимого, мешканця АДРЕСА_1, працюючого машиністом парових котлів Межиричківського вітамінного заводу ДАК “Укрмедпром”

            по ч.2 ст. 286 КК України

встановив:

            ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 25.06.2006 року близько 14 год.30 хв. в с. Межирічка Голованівського району, керуючи мотоциклом “67-М-Урал”, рухаючись по вул. Чкалова в напрямку перехрестя з вул. К.Маркса, перед виїздом на перехрестя порушив правила безпеки руху та експлуатації транспорту, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1., всупереч вимогам п.16.11 “Правил дорожнього руху України” не надав дорогу автомобілю “ВАЗ-2106”, що рухався по вул. К.Маркса в напрямку с. Наливайка, став виїжджати на перехрестя для здійснення повороту наліво.

            При виявленні зазначеного автомобіля не прийняв мір до екстренного гальмування, продовжив рух, чим порушив вимоги п.12.3 “ПДРУ”, зіткнувся з автомобілем “ВАЗ-2106” під керуваннямОСОБА_5 . Внаслідок ДТП водій мотоцикла “Урал”ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров”я, пасажир мотоцикла “Урал” ОСОБА_4отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, пасажир мотоциклаОСОБА_6- легкі тілесні ушкодження, пасажир автомобіля “ВАЗ-2106” ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав частково і пояснив, що їхав зі швидкістю не більше 40 км/год., на перехресті перед виїздом на головну дорогу зупинився, впевнився, що транспорту на головній дорозі немає, виїхав на вулицю К.Маркса. Кущі зліва обмежували видимість  на вул. К.Маркса. Під час виїзду побачив, що зліва по головній дорозі рухається автомобіль «ВАЗ-2106». Відстань між ними була невелика і він збільшив швидкість, що б звільнити смугу руху автомобіля. В цей час і сталося зіткнення. Внаслідок ДТП постраждав він, його син, дружина та донька потерпілої. Вважає, що потерпіла ОСОБА_5 вдарила автомобіль в ліву сторону його мотоцикла не на своїй смузі руху, а на зустрічній, тобто вона до ДТП звернула вліво, її проїжджа частина була вільною і вона мала можливість  розминутися з ним без зіткнення. Тобто в її діях також є вина, їх вина змішана, тому цивільний позов він визнає частково. 500 грн. на лікування доньки потерпілої він відшкодував.

            Потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_5  суду пояснила, що 25.06.2006 року вона разом зі своєю донькою в 14 год 30 хв. їхала з смт. Голованівськ в напрямку с. Наливайка по вул. К.Маркса в с. Межирічка з невеликою швидкістю, близько 35 км/год. Приблизно за 5 м до  перехрестя з вул. Чкалова, яка є другорядною, на головній дорозі побачила мотоцикл з коляскою, який на великій швидкості пересікав головну дорогу. Так як відстань до мотоцикла була незначною, вона не встигла загальмувати, уникнути зіткнення не вдалося, передньою частиною автомобіля вона зіткнулась з лівим боком мотоцикла підсудного. Від удару транспортні засоби  просунулись за зустрічну для неї смугу руху. Сам удар був на її смузі руху. Вважає, що вона правила дорожнього руху не порушила, підсудний не виконав вимоги дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу».

            В наслідок ДТП було пошкоджено її автомобіль, донька ОСОБА_8 одержала тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент заподіяння, тілесні ушкодження одержав підсудний, його син та дружина.  Вважає, що їй та доньці заподіяно матеріальні збитки на суму 5945 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі  6000 грн., всього в загальній сумі 11945 грн.60 коп. і просить стягнути вказану суму з підсудного на її користь.

            В судовому засіданні 20.04.2007 року захисник підсудного ОСОБА_1  ОСОБА_2 заявила, що досудове слідство проведено неналежним чином,  в процесі слідства  обставини події не з»ясовані, місце зіткнення транспортних засобів не встановлене, необхідні заміри не проведені, відтворення обстанови та обставин події з участю підсудного, представника неповнолітнього потерпілогоОСОБА_6та інших свідків ДТП, крімОСОБА_9, не проведено, тому експертний висновок є неповним і не відповідає дійсності. Вважала за необхідне дати доручення органу, який проводив досудове слідство, усунути зазначені недоліки, повно та об»єктивно дослідити обставини справи та провести по справі комісійну судово-автотехнічну експертизу. 

             Прокурор, підсуднийОСОБА_1, представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_3   клопотання  підтримали, тому суд клопотання задовольнив, дав судове доручення СВ Голованівського РВ УМВС України провести ряд слідчих дій, що сприятимуть повному з»ясуванню обставин справи та усуненню суперечностей, що виникли в процесі судового слідства.

            07.11.2007 року до суду надійшли матеріали, зібрані під час виконання судового доручення і справа призначена до розгляду.

            В судовому засіданні, до дослідження зазначених матеріалів підсудний ОСОБА_1 вину визнав частково, вважає, що за ДТП в рівній мірі зобов»язана відповідати потерпіла ОСОБА_5, яка виїхала на смугу зустрічного руху, де і сталося зіткнення транспортних засобів і надав суду  письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття провадження у справі відповідно до ст.1 п. «б», ст. 8 Закону України «Про амністію», оскільки він має на утриманні  неповнолітнього сина, а інкримінований йому злочин відноситься до злочинів, вчинених з необережності.

            Матеріальні збитки та моральну шкоду потерпілій в розмірі 50% від заявленої суми позову, тобто в зв»язку зі змішаною виною, він відшкодував повністю.

            Захисник підсудного ОСОБА_2 та   представник неповнолітнього потерпілогоОСОБА_6 клопотання  підтримали, вважають, що в зв»язку з заявленим клопотанням суд продовжувати судове слідство не може. 

            Потерпіла ОСОБА_5  клопотання підсудного підтримала, надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги зменшує до 5500 грн., збитки їй підсудний відшкодував, будь-яких претензій до нього вона не має і заявляти не буде.

             Прокурор клопотання підсудного підтримав, вважає, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності, а справу провадженням закрити.

            Суд, заслухавши   підсудного, його захисника, потерпілихОСОБА_6та ОСОБА_5, прокурора,   дослідивши заяву підсудного  та матеріали справи ,  дійшов до висновку, що  вчинені ОСОБА_1 діяння підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

             Відповідно до вимог ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» №955-У від 19.04.2007 року, введеного в дію 09.06.2007 року підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі особи, які вчинили злочини з необережності, за які законом передбачено покарання  менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше 10 (десяти) років і які на день набрання чинності цим законом мають на утриманні дітей, яким не виповнилось 18 років і відносно яких вони не позбавлені батьківських прав.

            Згідно ст.6 Закону України «Про амністію» особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону і кримінальні справи відносно яких перебувають у провадженні суду, але судом не розглянуті, а злочини вчинено до набрання чинності зазначеним законом, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності.

            Судом встановлено, що підсуднийОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, що передбачає покарання до восьми років позбавлення волі, злочин скоєно до набрання чинності Законом України «Про амністію», має на утриманні сина ОСОБА_4, якому виповнилось 15 років, раніше не судимий і амністія до нього не  застосовувалась, відповідно до вимог ст. 9 вказаного закону заявив клопотання і дав письмову згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію».

            Згідно роз»яснення Верховного Суду України від 19.07.2005 року незалежно від того, коли виникли підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, в тому числі і в стадії розгляду справи по суті, суд, не доводячи справу до кінця, повинен винести постанову про закриття справи.

            Відповідно до п.4 ст. 6 КПК України порушена кримінальна справа при таких обставинах підлягає закриттю незалежно від того визнає підсудний чи ні свою вину у пред»явленому йому обвинуваченні.

            За таких обставин суд вважає, що підсуднийОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п. «б», ст. 6 Закону України «Про амністію», а  кримінальну справу про його обвинувачення провадженням необхідно закрити.

            В ст.14 Закону України «Про амністію» передбачено, що амністія не звільняє від обов»язку відшкодувати шкоду, заподіяну злочином.

            По справі потерпілою ОСОБА_5заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. В процесі судового розгляду збитки відшкодовано.

 

            Прокурором району заявлено 2 цивільні позови про відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, потерпілих від злочину. Вказані позови необхідно залишити без розгляду в зв»язку з тим, що справа підлягає закриттю на підставі Закону України «Про амністію», а прокурор має право звернутися до суду з вказаними позовами в порядку цивільного судочинства.

 

            Керуючись  п.4 ст.6, ч.1  ст. 282 КПК України, ст. 44, 86 КК України, п.»б» ст.1, ст.6, ст.9 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року №955-У, що набрав чинності 09.06.2007 року, суд

постановив:

               ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності в зв»язку з актом амністії на підставі п. «б» ст. 1, ст.6, ст.9 Закону України «Про амністію», а кримінальну справу про його обвинувачення по ч.2 ст. 286 КК України провадженням закрити.

            Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, обрану ОСОБА_1 досудовим слідством, скасувати.

            Цивільні позови прокурора Голованівського району, заявлені в інтересах Первомайської центральної міської лікарні Миколаївської області та Кіровоградської дитячої обласної лікарні залишити без розгляду, роз»яснивши йому право звернутися до суду з даними позовами в порядку цивільного судочинства.

            Речові докази по справі - мотоцикл «67-М-Урал» та автомобіль «ВАЗ-21206» повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за належністю.

            Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський  районний суд протягом 7 (семи) діб з моменту її проголошення.

 

 

 

            Суддя:

  • Номер: 5/790/1/17
  • Опис: заява адвоката Токарева А.О. про видачу дублікату виконавчого листа.(по крим.справі Дудки Є.О. за ст.115 ч.2 КК України)
  • Тип справи: на справу в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах (кримінальних провадженнях)
  • Номер справи: 1-12/2007
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Бутенко О.Ф.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 27.12.2016
  • Дата етапу: 24.07.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація