ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-63/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 20                                                                        

02 березня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.  

секретар - Яцук О.П.,  .

  з участю прокурора - Богельської О. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта базова середня, неодруженого, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 19 жовтня 2010 року приблизно о 16 год., перебуваючи на території ТзОВ "РЕС-Україна", що розташоване в м. Костопіль по вул. Дубки, 2, скориставшись відсутністю нагляду з боку працівників товариства, шляхом вільного доступу таємно викрав  металевий контейнер для збору попелу, розміром 2,0 м на 1,5 м та висотою 0,6 м, виготовлений з листового метулу товщиною 10 мм, по ціні 670 грн. за 1 м2 листового металу вказаної товщини, чим спричинив ТзОВ "РЕС-Україна" шкоду на загальну суму 4824 грн.

Діючи повторно, ОСОБА_1 31 жовтня 2010 року приблизно о 21 год з метою таємного викрадення чужого майна, прибув на територію ТзОВ "РЕС-Україна", де перебуваючи на місці шляхом пошкодження металевої скоби дерев'яних воріт приміщення складу зазначеного товариства проник в середину складу, звідки намагався таємно викрасти рулон металевої сітки,  бувшої у використанні довжиною 10 м, висотою 1,2 м з отворами розміром 4 см вартістю 160 грн., однак свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виносі рулону металевої сітки з приміщення складу був затриманий працівниками товариства.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та пояснив, що десь на початку 2010 року тимчасово підробляв на ТзОВ "РЕС Україна", періодично допомагав випалювати дерев'яне вугілля. Грошові кошти керівництво  платило дуже малі, а тому, перебуваючи на території зазначеного товариства 19 жовтня 2010 року, викрав металевий контейнер, який використовувався для виробничих потреб. Цей контейнер був виготовлений з листового металу, який він здав на скупку прийому металу. За нього отримав 500 грн., які витратив на власні потреби.

31 березня біля 21 год ОСОБА_1, проник на територію ТзОВ "РЕС Україна", де побачив у складі рулон маталевої сітки, який вирішив викрасти, для чого проник у середину складу та намагався винести на вулицю і в цей час його затримали.

У вчиненому щиро розкаюється.

Потерпілий звернувся  до суду з заявою, якою підтвердив показання дані ним на досудовому слідстві з  приводу викрадення 19 жовтня 2010 року ОСОБА_1 з території ТзОВ "РЕС Україна" металевого контейнеру, розмірами 2 на 1,5 м, висотою 0,6 м., виготовленого з листового металу товщиною 10 мм. та замаху на викрадення сітки. Претензій до підсудного не мають.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо доцільності дослідження інших обставин справи, його скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що відповідно до ст. 299 КПК України дослідження доказів у більшому об”ємі по даній справі є недоцільним.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1, яка виразилась у таємному викраденні чужого майна, замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в приміщення  повністю доведена.

Дії  підсудного вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185  КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та  обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання  є щире каяття підсудного, активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризуєються негативно.

У відповідності до ст.  75 КК України суд враховуючи тяжкість злочину, особу винних, їх щире каяття, відшкодування збитків та інші обставини справи приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, прийнявши рішення про їх звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст. 299 ч. 3, 323, 324   КПК України, ст.70, 75  КК України суд-

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та обрати йому покарання:

-          за ч. 1 ст. 185 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 90 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 1530 гривень;

-          за ч. 3 ст. 185 КК України призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік 2 місяці.

Покласти на засудженого обов”язок, передбачений п. 2,3 ст.76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 „підписка про невиїзд” залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. .  

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.