ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2007 Справа № 10/437-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецька Л.М. (доповідач),
суддів: Науменко І.М., Голяшкін О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
за участю представників сторін:
від відповідача-1: Строценко Роман Вікторович, довіреність №б/н від 16.10.07, представник;
від відповідача-2: ОСОБА_1, довіреність №10933 від 02.10.07, представник;
Представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ, товариства з обмеженою відповідальністю „Самарське промислово-будівельне підприємство „Теплофікатор”, м. Дніпропетровськ, ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2007 року у справі № 10/437-07
за позовом ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до В-1: товариства з обмеженою. Відповідальністю „Самарське промислово-будівельне підприємство „Теплофікатор”, м. Дніпропетровськ
В-2: ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
про розглядання заяви про скасування рішення третейського суду
В С Т А Н О В И В :
12.жовтня 2007 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулося ТОВ ”Самарське промислово-будівельне підприємство ”Теплофікатор” в особі директора ОСОБА_4 з заявою про скасування рішення третейського суду від 27.09.2007 р. та додаткового рішення цього ж суду від 28.09.2007 року, посилаючись на те, що оскаржувані рішення третейського суду винесені поза межами компетенції третейського суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2007 р. з тих же мотивів( крім того, третейською угодою передбачено передача на розгляд третейського суду всіх спорів, які можуть виникнути між Товариством та ОСОБА_2 як учасником цього товариства. Спір про визнання недійсним наказу про звільнення та інші питання не передбачений третейською угодою і виходять за її межі) заява задоволена рішення та додаткове рішення третейського суду скасоване.
До Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_2 , який посилається на те, що дана справа про оскарження рішення третейського суду не підвідомча господарським судам, а має бути подана до місцевого суду, таким чином рішення господарського суду підлягає скасуванню, а справа підлягає припиненню.
До Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулося з апеляційною скаргою ТОВ ”Теплофікатор” в особі директора ОСОБА_3, в якій вказує, що трудові спори повинні розглядатися місцевими судами загальної юрисдикції, а тому господарський суд не є компетентним судом щодо перегляду рішення третейського суду. Оскільки ОСОБА_2, і ОСОБА_3 є учасниками господарського товариства, то третейською угодою передбачено передачу на розгляд третейського суду всіх питань щодо взаємовідносин між учасниками та товариством. Просив скасувати рішення і припинити провадження у справі.
До Дніпропетровського апеляційного господарського суду також звернувся з апеляційною скаргою ОСОБА_3, як учасник господарського товариства. Просить припинити провадження у справі з тих же підстав.
Представник відповідача-1 надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просить не задовольняти апеляційну скаргу.
Відзиви від представників відповідача-2 та позивача до Дніпропетровського апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р. апеляційна скарга ОСОБА_2 прийнята до провадження суду, її розгляд призначений на 22.11.2007року, 21.11.2007 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ „Самарське промислово-будівельне підприємство „Теплофікатор” та ОСОБА_3 прийняті до провадження суду, їх розгляд призначений на 22.11.2007року, 22.11.2007 року розгляд апеляційних скарг відкладений до 06.12.2007 року, 06.12.2007 року у судовому засіданні оголошено перерву до11.12.2007 року.
У судовому засіданні відповідач-1 підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати. Відповідач-2 підтримав доводи по апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі має бути припинене з таких підстав .
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю признається товариство, статутний фонд якого поділений на долі, розмір яких визначається статутними документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
Ст. 62 цього ж Закону передбачає, що в товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний(дирекція) або одноособовий(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Генеральний директор справі без доручення виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені таким правом.
Статут ТОВ ”Самарське промислово-будівельне підприємство ”Теплофікатор” був зареєстрований 26.02.05 р.. Відповідно до п.3.2 Статуту він має статутний капітал 121 000 грн. У п.12.4 Статуту зазначено, що виконавчим органом товариства є колегіальний(дирекція) або одноособовий(директор). Директор обирається зборами учасників. Якщо замість директора обирається дирекція на чолі з генеральним директором, то він має повноваження, зазначені у п.12.4-12.10. До складу дирекції входять генеральний директор та його заступники(директори). Персональний склад дирекції затверджують збори учасників за поданням генерального директора( п. 12.10). П. 12.10 Статуту передбачено, що склад виконавчого органу(колегіально чи одноособово) на кожному етапі своєї діяльності товариство затверджує самостійно рішенням зборів учасників.
З матеріалів справи видно, що з 23.03.07 р. (т.1 а.с.56) у товаристві введено колегіальну форму правління- дирекцію, обраний генеральний директор ОСОБА_4, а директором обрано ОСОБА_3.
Наказом № 15-к від 22.06.07 р. генеральний директор скорочує посаду директора (фактично заступника- в силу п.12.4, 12.10 Статуту) звільняє ОСОБА_3 за ст. 40 п.1 КЗпП з 22.08.07 р.
ОСОБА_4 обраний директором. 9.10.07 р., а ОСОБА_3 відсторонений від посади директора (.т.1. а.с.36). У витягу ЄДРПОУ станом на 24.10.07 р. керівником значиться ОСОБА_3 (т.2 а.с.8). Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою доки до них не внесено відповідних змін.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може на них посилатися в спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли, третя особа знала або могла знати про ці відомості. Таким чином, відомості Єдиного державного реєстру є визначальними при вирішення питання про те, хто є керівником підприємства.
Проте не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_3 про визначення належного представника, якому надані повноваження справжнім директором, оскільки це питання не впливає на правильність прийнятого процесуального рішення, і апеляційний суд не пов'язаний з доводами сторін і переглядає справу в повному обсязі.
Третейський суд “Південно-східний міжрегіональний” при товарній біржі ”Універсальна біржа нерухомості “Троїцька” від 27.09.07 р. визнав недійсними рішення загальних зборів учасників товариства (протокол 23.03.07 р. в частині введення посади генерального директора, наказ про звільнення ОСОБА_3 з просади директора через скорочення штатів, відновив повноваження ОСОБА_3 і зобов'язав його належним чином виконувати повноваження керівника. Додатковим рішенням усунуто перешкоди ОСОБА_3 з боку ОСОБА_4 та інших осіб виконувати повноваження директора.
Відповідно до ст. п.4 ч.1 ст.12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних правовідносин у спорах між господарським товариством та його учасником(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, віднесено до підвідомчості господарських судів. Ст. 1 КЗПП України визначено, що він регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву необхідність кожної працездатної людини. КЗПП України також регулюються питання, що пов'язані із відстороненням від роботи (ст.. 46 КЗПП), забезпеченням зайнятості вивільнюваних працівників(глава 3-А), трудової дисципліни. Ст. 232 КЗПП передбачено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори працівників про поновлення на роботі , незалежно від причин і підстав припинення трудового договору, зміни і дати формулювання причини звільнення(п.2), керівників підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу, його заступника, головного бухгалтера, його заступника (п.3).
Директор (дирекція) є виконавчим органом товариства і призначення на посаду директора відбувається у передбаченому КЗПП порядку з укладанням трудового договору. Скорочення посади директора стосується штатного розпису і відноситься до сфери регулювання трудового права, так само, як і введення посади генерального директора, з яким має бути укладено контракт або трудовий договір. У даній справі існує спір не між учасниками товариства щодо своїх корпоративних прав, а спір між учасником товариства і не учасником щодо зайняття посади директора.
Рішення третейського суду про скорочення чисельності працівників і пов'язані з цим зміни у штатному розписі за своєю правовою природою не може бути оскаржено до господарського суду , оскільки такі категорії справ йому не підвідомчі. Компетентним судом в розумінні ст.2 , 55, 56 Закону України “Про третейські суди” у цій справ може бути тільки місцевий загальний суд за місцем розгляду третейського спору, якому ці справи і є підвідомчими.
Суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права і не звернув уваги на наведену обставину, внаслідок чого розглянув справу поза межами своєї компетенції, через що рішення слід скасувати, а провадження у справі - припинити за п. ст. 80 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись. Ст. 101, 103-105 ГПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ, товариства з обмеженою відповідальністю „Самарське промислово-будівельне підприємство „Теплофікатор”, м. Дніпропетровськ, ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2007 року у справі № 10/437-07 -скасувати.
Провадження у справі припинити.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.М.Білецька
Суддя І.М.Науменко
Суддя О.В.Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Водопоєнко