Р І Ш Е Н Н Я             справа № 2-79/11

                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        23 лютого 2011 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

           Головуючого судді                     Смолки І.О.,

           При секретарі                         Кузнєцові С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

           ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

                       В с т а н о в и в :

           ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 16.11.07 р. між нею і відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, завірений нотаріально. Згідно цього договору, позивач передала відповідачу грошові кошти в розмірі 67 500 доларів США терміном до 16.11.08 р.

           В зазначений термін відповідач кошти позивачці не повернув, а почав повертати їх частками. Так було повернуто:

           31.12.08 р. –800 доларів США;

           16.03.08 р. –700 доларів США;

           30.03.09 р. –10 000 доларів США;

           10.06.09 р. –500 доларів США;

           18.06.09 р. –1 000 доларів США.

           Всього повернуто 13 000 доларів США.

           Борг на час подачі позову залишився –54 500 доларів США, що становить 436 130,80 грн.

           Позивачка просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу  436 130,80 грн.; суму інфляційних витрат –69 748,91 грн.; 3 % річних –15 171,20 грн., моральні збитки –64 680 грн., судовий збір 1700 грн., 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи.

           19.03.10 р. позивачка подала уточнену позову заяву, в якій відсутня вимога про стягнення моральної шкоди.

           У судовому засіданні 17.12.10 р. позивачка пояснила, що відповідач ще частково сплатив суму боргу, а саме:

           04.07.09 р. –1 500 доларів США;

           21.06.10 р. –2 000 доларів США;

           21.08.10 р. –125 доларів США;

           01.12.10 р. –300 доларів США, а всього –3 925 доларів США.

           У судовому засіданні 23.02.11 р. спочатку пояснила, що ці кошти 3 925 доларів США відповідач їй не повернув, потім добавила, що повернув, крім суми –300 доларів США. Остаточно позивачка просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу 390 650 грн., 69 748,91 грн. інфляційних витрат, 15 171,20 грн. –3 % річних та судові витрати.

           Представник відповідача пояснив, що відповідач взагалі проти позову заперечує. Але, якщо суд позов задовольнить, то відповідач вважає, що треба розраховувати суму боргу не з доларів США, а з гривні, тому що у Договорі  позики від 16.11.07 р. зазначено, що позика надавалася у гривні і представник надав суду свої розрахунки.

           Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

           Судом встановлено, що 16.11.2007 р., згідно п.1 Договору позики, посвідченим нотаріально, позивачка ОСОБА_1 надала у власність, а відповідач ОСОБА_2 прийняв від неї грошові кошти в сумі 340 875 гривень. Пунктом 2 зазначеного Договору передбачено, що позичальник зобов»язується повернути таку ж саму суму грошових коштів в повній сумі і в строк, передбачений п.1 даного договору. Відповідно до ст..1049 ЦК України,  позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Таким чином, суд бере за основу суму, зазначену у договорі у гривнях, а тому і розрахунок боргу повинен бути зроблений у гривні.  Бере за основу і суму, повернуту з 04.07.09 р. по 01.12.10 р., тобто 3 925 доларів США, про яку заявила позивачка у судовому засіданні 17.12.10 р.

           Представником відповідача у запереченні проти позову сума повернутого боргу переведена у гривневий еквівалент і становить 130 109 грн., неповернута сума позики, таким чином, становить 210 766 грн. (340 875 –130 109 = 210 766). Такий розрахунок позивачкою не оспорюється.

           Відповідно до ст..625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. У п.4 Договору позики зазначено, що у разі не повернення боргу в сумі і строки, передбачені даним договором, позичальник зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст..625 ЦК України. Таким чином, вимоги позивачки стосовно стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції правомірні, як і правомірні вимоги стосовно стягнення 3 % річних.

           3% річних:

           З 16.11.08 р. по 16.11.10 р., за два роки –12 645,96 грн.

           З 16.11.10 р. по 16.02.11 р., за три місяці –1580,73 грн.;

           З 16.02.11 р. по 23.02.11 р., за 6 днів –105,36 грн.

           Всього 3 % річних: 12 645,96 грн. + 1 580,73 грн. + 105,36 грн. = 14 332,05 грн.

           Індекс інфляції:

           З 16.11.08 р. по 31.01.11 р.  становить 59 436,01 грн. (1,015 Х 1,021 Х 1,123 Х 1,091 Х 1,010 = 1,282 Х 210 766 грн. = 270 202,01 грн.  270 202,01 грн. –210 766 грн. = 59 436,01 грн.)

           Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, ст..ст.1049,625 ЦК України, суд

                        В и р і ш и в :

           Позов задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики 210 766 грн. (двісті десять тисяч сімсот шістдесят шість грн..), 14 332 грн. (чотирнадцять тисяч триста тридцять дві гривні) 05 коп. –3 % річних, 59 436 грн. (п»ятьдесят дев»ять  тисяч чотириста тридцять шість грн.) 01 коп. –індекс інфляції, 1700 грн. судового збору і 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення слухання справи.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його оголошення.

            Суддя                               Смолка І.О.