Справа № 2-1872/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

09 лютого 2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві –Гудим О.І.,     

за участі позивача –ОСОБА_1,  

за участі відповідача – ОСОБА_2,

за участі прокурора – Шавкун Н.С.,

за участі представника Управління - Служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради –Войта В.Д.,         

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Управління - Служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про позбавлення  батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,  

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідач є матір’ю малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; діти перебувають на обліку в управлінні –службі у справах дітей як такі, батьки яких ухиляються від виконання своїх батьківських обов’язків.  Як зазначається позивачем при зверненні до суду, батько дітей мешкає окремо від сім’ї, з лютого 2009 року мати дітей залишила дітей без батьківського піклування та пішла з дому, періодично з’являючись в нетверезому стані, вчиняючи  сварки  та скандали, грубо поводиться із дітьми, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, не займається вихованням своїх малолітніх дітей, матеріально їх не утримує, не цікавиться станом їх розвитку, станом їх здоров’я, успіхами у навчанні.  Зазначаючи  у позові про те, що турботу про утримання та виховання малолітніх взяли на себе бабуся та  дідусь, і проведені із ОСОБА_2 бесіди спеціалістами управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної  у м. Дніпропетровську ради не дали позитивного результату, не зважаючи на неодноразове попередження про відповідальність за ухилення від виховання та утримання дітей, у позові й заявлено відповідну вимогу про   позбавлення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно неповнолітніх дітей –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та про стягнення  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліментів на утримання неповнолітніх дітей  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2.

       У судовому засіданні позивач підтримала вимоги позову повністю, надала пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, та водночас пояснила суду, що відповідач доводиться їй донькою та дітей не виховує, зловживає алкогольними напоями та, не зважаючи на лікування від алкоголізму, яке дає тимчасовий результат, продовжує зловживати,  у зв’язку з чим малолітніми дітьми займається позивач, та діти перебувають на її утриманні та утриманні її (тобто позивача) чоловіка –дідуся дітей,  та у зв’язку з чим просила суд повністю задовольнити поданий позов.     

      Відповідач  в  судовому засіданні позов визнала повністю, пояснила, що вживає алкогольні напої та їй іноді дуже важко, оскільки необхідно похмелитися; пояснила суду, що сумнівається у сенсі лікування, не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав у відношенні дітей.

      Представник  третьої особи Войт В.Д., який  діє на підставі довіреності, позов   підтримав повністю, пояснив, що службою неодноразово проводилась профілактична робота з відповідачем, та вона була попереджена  про необхідність  виховання та утримування дітей, та з’явилася надія, що профілактичні заходи матимуть вплив, утім, ОСОБА_2 власноруч написала заяву про  надання згоди на позбавлення її батьківських прав, її поведінка має вплив на психологічний та емоційний стан дітей, ОСОБА_4 отримав захворювання на нервовому ґрунті тощо та поведінка ОСОБА_2 створює загрозу для життя та здоров’я дітей.     

      Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, а також прокурора, який також висловився про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення  про задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені факти.

      Як було встановлено судом, 28.04.2001 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська було зроблено відповідний  запис та видано свідоцтво; подружжя, шлюб між якого було розірвано, є батьками неповнолітніх дітей –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами  про народження.      

      Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

      Разом з тим, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

      Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

      Як було встановлено судом, малолітні  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають у родині бабусі та  дідуся, з 16.03.2009 р. перебувають на обліку в Управлінні –службі у справах дітей як такі, що проживають в сім’ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов’язків. Мати дітей (відповідач) мешкає разом із дітьми, але участі у їх вихованні та утриманні не приймає, не працює, вчиняє сварки та дебоші, вихованням дітей займаються бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_8, які й турбуються про всебічний розвиток  дітей, батько дітей має іншу родину, та долею дітей також не цікавиться. З огляду на зазначене 08.07.2010 р. комісією з питань захисту прав дитини Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради було прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей.        

      Разом з тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що мешкає по сусідству із родиною ОСОБА_1 та добре знає ОСОБА_1, адже разом навчалися; відповідно до пояснень свідка, ОСОБА_2 поки працювала, все було добре, утім, згодом почалися непорозуміння у відносинах з її чоловіком, почалися сварки, вона почала вести аморальний спосіб життя, дітьми не цікавиться, через що дітьми займаються бабуся та дідусь, діти не бажають бачити матір тощо.

      Водночас, відповідно до заяви відповідача, відібраних службою 07.06.2010 р., відповідач надала згоду на позбавлення її батьківських прав, та власноруч зазначила, що погоджується аби її матір ОСОБА_1 виховувала її малолітніх дітей.           

      Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

      За ст.ст. 180, 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а розмір щомісячних аліментів визначається судом і в жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

      Згідно ст. 181, ч. 1 ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, починаючи від дня пред`явлення позову.

      Оскільки обов’язок по утриманню дитини  є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у заявленому у позові розмірі.  Разом з тим, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів, про яке позивачем було заявлено відповідне прохання, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, які є малолітніми, мешкає разом із позивачем, потребують  утримання.     

      Вирішуючи в обов’язковому порядку на виконання ст. 215 ЦПК України  питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, зважаючи  на те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають присудженню  до стягнення сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.

       Керуючись ст.ст. 10, 11, ст.ст. 212, 214-215, 218 та ст. 367 ЦПК України, суд                                       

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа Управління - Служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про позбавлення  батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.  

       Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно неповнолітніх дітей –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

       Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітніх дітей  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, але не менше ніж сума, що складається з сум по 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожного з дітей відповідного віку, починаючи з 26.07.2010 р., та до досягнення кожною дитиною повноліття.

       Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць  допустити до негайного виконання.

       Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят однієї) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120  (ста двадцяти) грн.     

       Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 7 (семи) гривень 50 (п’ятдесяти) копійок та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 17 (сімнадцяти) гривень.  

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська  протягом десяти днів з дня його проголошення.         

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення суду надирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя