Справа  № 2-а-36  

                                                                                                                                                               2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10.02.2011 р.                                                                                                                                  смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративний  позов ОСОБА_1 до інспектора роти дорожньо-патрульної служби ДАІ м. Таврійськ УДАІ ГУ МВС України в Херсонській області, прапорщика міліції Михайленка Олександра Олександровича про  визнання дій неправомірними і протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне  правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, у якому просить дії інспектора роти дорожньо-патрульної служби ДАІ м. Таврійськ УДАІ ГУ МВС України в Херсонській області, прапорщика  міліції Михайленка О.О., щодо складання протоколу, серії  ВТ1 № 075335 від 08.10.2010 р., винесення 08.10.2010 р. постанови, серії ВТ № 233334, визнати неправомірними та протиправними. Постанову, серії ВТ № 233334 від 08.10.2010 р., про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 425,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити, так як вона винесена з грубим порушеннями його прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 59 Конституції України щодо користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого  фахівця у галузі права.

На думку позивача Михайленко О.О. при винесенні постанови порушив норми процесуального  права, призначення яких полягає в забезпеченні процедур, форм реалізації та захисту норм матеріального  права і які завжди мають процедурний характер, так як адресовані насамперед суб'єктам, наділеним  державно-владними повноваженнями щодо прийняття та застосування норм матеріального права.

Відповідач при виконанні своїх службових повноважень недотримався вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 08.10.2010 р., о 15.05 год., на автомобільній дорозі Одеса-Мелітополь в Херсонській області, він керував транспортним засобом "МАЗ-504", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, але був зупинений відповідачем, який склав на нього протокол та виніс  постанову за керування транспортним засобом з неналежно оформленим дорожнім листом від 26.09.2010 р., у якому відсутні підпис і печатка медика-лікаря, а також без посвідчення на відрядження.

ОСОБА_1 посилається на спільний  наказ  Міністерства охорони  здоров’я  України та  Міністерства внутрішніх справ України  №  124/345 від 05.06.2000 р. Про затвердження Положення про  медичний огляд водіїв та кандидатів у водії транспорту, форм медичної документації, який включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, що зумовлені необхідністю.

Нормативний акт не передбачає проходження водієм фізичної особи-підприємця передрейсового та післярейсового медичного огляду.

Передрейсовий та післярейсовий медичні огляди водіїв транспорту проводяться середніми медичними працівниками, що пройшли навчання методам проведення таких оглядів в Українському медичному центрі безпеки дорожнього руху і його філіалах відповідно до Інструкції про порядок проведення передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв транспорту.

Інструкція про порядок проведення передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв транспорту, що затверджена вищезазначеним наказом, передрейсовий медичний огляд проводиться для всіх водіїв підприємств, установ і організацій до їх виїзду на зміну. Тобто, проходження  передрейсового та післярейсового медичного огляду обов’язкове тільки для водіїв підприємств, установ і організацій.

ОСОБА_1 у своєму позові посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, у якій наведений вичерпний перелік документів не обхідних для здійснення перевезення вантажу  автомобільним  транспортом у внутрішньому сполученні і розширеному  тлумаченню не підлягає.

Дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу  необхідний тільки  для водія юридичної  особи.

Згідно пункту 2 зазначеної вище постанови, особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Позивач у своєму позові стверджує, що відповідач Михайленко О.О. при виконанні  своїх  обов’язків  залишив  поза  увагою  лист  № 4 /1-11102 від 03.12.2009 р. заступника начальника Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ Будник С. на звернення народного депутата України щодо переліку документів, які повинен надати водій співробітнику державної автомобільної інспекції.

Заступник начальника Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ у листі № 4/1-11102 від 03.12.2009 р. звертає увагу працівників Державної автомобільної інспекції МВС на те, що вони не мають права вимагати пред’явлення посвідчення на відрядження водія фізичної  особи-підприємця або власника транспортного засобу, працюючого на  договірних умовах під  час доставки  ними  вантажу адресату.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, але на адресу суду надав заяву, у якій  зазначив, що позов підтримує, просить суд розглянути справу без його участі.  

Відповідач Михайленко О.О. про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали у справі, але у судове засідання не з'явився. Причину своєї неявки суд не повідомив.

Частиною 4 ст. 128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних  повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може  бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв’язку з неприбуттям відповідача у судове засідання, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, тому суд, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, розглядає справу у письмовому  провадженні.   

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Надання особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні  правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення по  справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим  Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту даної статті закону вбачається, що законодавець покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії  чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий  обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен спростувати презумпцію своєї винуватості, адже вона дає можливість вважати встановленою неправомірність його рішень, дій чи  бездіяльності.

Позивач не зобов'язаний доводити ці обставини.

Суд звернувся до відповідача з пропозицією доказати правомірність свого рішення, але відповідач   у судове  засідання не з'явився, заперечення чи погодження щодо позову суду не надав.

Відповідач Михайленко О.О. презумпцію винуватості не спростував, чим поставив під сумнів  законність і достовірність фіксації порушення, а також  і  як  належний  доказ  вцілому.

Статтею 7 КУпАП  визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення  здійснюється  на  основі  суворого  додержання  законності.

У  роз'ясненнях,  викладених  у  пункті  19  Постанови  Пленуму  Верховного Суду  України «Про застосування  Конституції  України  при  здійсненні  правосуддя»№ 9  від  01.11.1996 р.  визначено, що  згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь  обвинуваченого.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі  про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за   адміністративне правопорушення, з  тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі ст. ст. 251, 288-289, 292, 293 КУпАП, ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 159, 161, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Дії інспектора роти дорожньо-патрульної служби ДАІ м. Таврійськ УДАІ ГУ МВС України в Херсонській області, прапорщика міліції Михайленка Олександра Олександровича щодо складання протоколу, серії  ВТ1 № 075335 від 08.10.2010 р. та винесення 08.10.2010 р. постанови, серії ВТ № 233334  визнати неправомірними та протиправними.

Постанову інспектора роти дорожньо-патрульної служби ДАІ м. Таврійськ УДАІ ГУ МВС України  в Херсонській області, прапорщика міліції Михайленка Олександра Олександровича, серії ВТ № 233334 від 08.10.2010 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді  штрафу у розмірі 425,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП –скасувати, а провадження у справі закрити.

Копію постанови направити ОСОБА_1, Михайленку О.О. та відділу державної виконавчої служби  Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через  Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з  дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду  апеляційної  інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної  сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                              А.О. Нагорний