ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" грудня 2007 р. Справа № 14/354-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Старозбур'ївської сільської ради, с. Стара Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області,
до Голопристанської районної державної адміністрації, м. Гола Пристань Херсонської області,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2,
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3,
за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4,
за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5,
за участю третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6,
за участю третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7,
за участю третьої особи-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8,
за участю третьої особи-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_9,
за участю третьої особи-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_10,
за участю третьої особи-11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_11,
за участю третьої особи-12, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_12,
за участю третьої особи-13, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_13,
за участю третьої особи-14, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_14,
за участю третьої особи-15, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_15,
за участю третьої особи-16, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_16,
за участю третьої особи-17, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_17,
за участю третьої особи-18, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_18,
за участю третьої особи-19, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_19,
за участю третьої особи-20, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_20,
за участю третьої особи-21, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_21,
за участю третьої особи-22, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_22,
за участю третьої особи-23, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_23,
за участю третьої особи-24, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_24,
за участю третьої особи-25, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_25,
за участю третьої особи-26, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_26,
за участю третьої особи-27, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_27,
про визнання недійсними розпоряджень,
за участю представників
позивача: Дегусар Д.І.- представник. доруч. від 13.09.07р., Маруняк В.В.- сільський голова, Циганов М.В., представник, дов. від 09.10.07 р.,
відповідача: Година О.О. - начальник юрвідділу. доруч. № 01-19/21 від 15.01.07р.,
третьої особи-6: ОСОБА_28, представник, дов. № 585444 від 22.11.07 р.,
третьої особи-19: ОСОБА_29, представник, дов. № 432910 від 29.11.07 р.,
третьої особи-26: ОСОБА_28, представник, дов. № 676812 від 08.12.07 р.,
третіх осіб-1-5; 7-18; 20-25, 27: на засідання суду не прибули.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням доповнень та уточнень до позовної заяви (№ 2/5591 вхідний від 26.09.07 р. та № 21229 вхідний від 10.12.07 р.), просить визнати протиправними та нечинними розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації № 226 від 18.05.2007 р. та п. 1 розпорядження № 317 від 27.06.07 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, які направлені на визнання недійсними зазначених вище розпоряджень відповідача про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою для виділення земельних ділянок у власність, позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства, а саме: п. 10 Перехідних положень Земельного кодексу України; ст. ст. 8 - 9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності"; п. "б" ст. 198 Земельного кодексу України; ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині розпорядження земельними ділянками, які знаходяться на території Ради без погодження цього питання із сільською Радою чим, на думку позивача, порушується право територіальної громади на комунальну власність.
Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням доповнень та уточнень.
Представник відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву, пославшись на те, що оскаржувані позивачем розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.05.2007 року № 226 та від 27.06.2007 року № 317 прийнято на підставі закону, у спосіб передбачений законом та в межах наданих законом повноважень, не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача та територіальної громади, яку він представляє.
Представник третьої особи 6 в ході судового засідання заперечував проти позову усно.
Представник третьої особи 19 в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. Земельні ділянки розміщені хоч і в межах Збурївської сільської Ради, проте поза населеним пунктом, що свідчить про те, що питання про розпорядження земельними ділянками мали прийматись виключно місцевими органами державної виконавчої влади, до яких у відповідності до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" відноситься Голопристанська районна державна адміністрація.Посилання Ради на положення ст. ст. 8 - 9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", п. "б" ст. 198 Земельного кодексу України, на думку представника третьої особи -19, є недоречними, оскільки вказані норми не регулюють відносини, пов'язані із виділенням земельних ділянок. Також ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не регулює ці відносини, і має лише загальний характер, який ніяким чином не розкриває суть будь-яких відносин.
Представник третьої особи 26 в ході судового засідання проти позову заперечував усно.
Даний адміністративний спір вирішено за межами встановленого ст. КАС України двохмісячного строку, який сплинув 06.11.07 р., у зв'язку з необхідністю дотримання прав третіх осіб у справі, поштові адреси яких отримані судом лише 21.11.2007 р.
За згодою представників учасників судового процесу, судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,
в с т а н о в и в :
Розпорядженням від 18.05.2007 року за № 226 голови Голопристанської районної державної адміністрації (п. 1) надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею до 2,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Старозбур'ївської сільської ради громадянам згідно зі списком, що додається (всього 27 громадян).
Пунктом 1 розпорядження від 27.06.2007 року за № 317 голови Голопристанської районної державної адміністрації затверджено проект землеустрою щодо відіедення земельних ділянок у власність громадянам (всього 27 громадян) для ведення особистого селянського господарства площею 28,00 га із земель запасу Старозбур'ївської сільської ради.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Згідно частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частиною 3 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (стаття 121 Земельного кодексу України).
Порядок надання земельних ділянок у власність громадянам, визначено статтею 118 Земельного кодексу України, що застосовується з врахуванням вимог пункту 12 Розділу X Земельного кодексу України, який передбачає - до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до пункту 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
В ході судового засідання встановлено, що земельні ділянки, про які йдеться у оскаржуваних розпорядженнях відповідача, знаходяться на території Старозбур'ївської сільської ради однак, за межами населеного пункту -села Стара Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області.
Крім того, відповідно до положень п. 10 розділу Х Земельного кодексу України, ст. ст. 8 і 9 Закону України "Про розмежування земель державної і комунальної власності", на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог (в частині обов'язкового погодження з органом місцевого самоврядування), визначено порядок розмежування земель державної та комунальної власності, тобто здійснення організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності.
Спірними розпорядженнями відповідача фактично вирішено питання не про розмежування земель, а про розпорядження земельними ділянками, відповідно до повноважень, наданих п. 12 розділу Х, Земельного кодексу України та пунктом 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Порядок такого розпорядження земельними ділянками визначений ст. ст. 118, 121, п. "б" частини 2 ст. 198 Земельного кодексу України, якими передбачено погодження з суміжними власниками та землекористувачами лише на стадії визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.
Таким чином, оскаржувані позивачем розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.05.2007 року № 226 та від 27.06.2007 року № 317 прийнято на підставі закону, у спосіб передбачений законом та в межах наданих законом повноважень, не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача та територіальної громади, яку він представляє.
За вказаних обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати покладаються на позивача. Зайво сплачений судовий збір у розмірі 81грн.60коп. підлягає поверненню з державного бюджету на користь позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата складення постанови у повному
обсязі відповідно до статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України "17" грудня 2007 р.