справа № 2а-134/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 березня 2011 року           Кам’янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого   судді Пташкіної А.О.

при секретаріАшихіної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за Прокуратури Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності Управління пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірною та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_3 має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не на 10 відсотків, як їй виплачувалось протягом 2010 року. Вважає, що виплата відповідачем їй підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивач просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 р. по 01.12.2010 року та виплачувати щомісячну допомогу виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком в подальшому.

Ухвалою Кам’янобрідського суду м. Луганська від 02.03.2011 р. позовну заяву Прокуратури Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання бездіяльності Управління пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірною та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині вимог за період з 01.01.2008 р. по 22.06.2010 р. включно залишено без розгляду.

В судовому засіданні прокурор  позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні в позові.

Позивачка ОСОБА_3 до суду не з’явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, у зв’язку з поганим самопочуттям.

Представник відповідача до суду не з’явився, просив розглядати справу без його участі, надав заперечення проти позову, в якому він посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, законом не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також, ні в Державному бюджеті на 2008 рік, ні в бюджеті Пенсійного фонду на 2009 рік не передбачено фінансування виплат підвищення до пенсії “дітям війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Крім того, позивачка пропустила строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без його участі.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має правовий статус “дитина війни”, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія № НОМЕР_1 виданого 21.04.2003 р. на ім'я  ОСОБА_3 (а.с.9).

ОСОБА_3 зверталася до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська із заявою про перерахунок пенсії. Листом № 766/Б-1 від 22.11.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії ОСОБА_3 було відмовлено (а.с.7).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

У 2010 року дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни” не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.

Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 року дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Суд не приймає до уваги посилання позивача, щодо подальшого нарахування ОСОБА_3 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, оскільки по суті  позивачем, заявлені  вимоги по виплаті на майбутній період, а відповідно до ст. 2 КАС України задачею адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин від порушень зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, других суб’єктів  при здійснені ними власних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто суд захищає від реальних вже здійснених порушень прав громадян, а не можливих у наступному періоді.

Тому, вимоги позивача щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_3 підлягають задоволенню лише з 22.06.2010 року по 02.03.2011 року, тобто по момент винесення рішення.

Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі за період  з 22.06.2010 року по 02.03.2011 року.

Враховуючи, що ОСОБА_3 починаючи з 01.01.2010 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.06.2010 року по 02.03.2011 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що слід визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська по не нарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії ОСОБА_3, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  22.06.2010 року по 02.03.2011 р.  та зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період, з урахуванням здійснених раніше виплат.

Оскільки сторони відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” звільнені від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокуратури Кам’янобрідського району м. Луганська в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.06.2010 року по 02.03.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 22.06.2010 року по 02.03.2011 року, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

Копію постанови направити сторонам.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  КАС України, а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя                                                                                                    А.О. Пташкіна