Справа №  1-100/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          31.01.2011року

          Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:

головуючого судді                    Борисюк Р. М.,

при секретарі                             Василенко Т.М.

з участю прокурора                  Горбань М.М.

та адвокат                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальну справу по обвинуваченню     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Новограда-Волинського, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, росіянина, із неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, не працюючого, раніше судимого Новоград-Волинським міським судом: 1)06.12.2000 року  за ст.ст. 81 ч. 3, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік. 6 місяців;  2)18.05.2001 року за ст.ст. 81 ч. 3, 89 ч.1, 42, 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) Новоград-Волинським міськрайонним судом 26.01.2009 року за ст. 309 ч.1 КК України до 6 місяців арешту;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця м. Новограда-Волинського, проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, росіянина, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

  24 вересня 2010 року, біля 5 години ранку, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою крадіжки металевих швелерів та металевої хвіртки з огорожі домоволодіння, що належить ОСОБА_3 та розташоване АДРЕСА_2, підійшли до домоволодіння останньої. Впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає і їхні злочинні дії залишаються непомічені, здійснюючи свій спільний злочинний намір, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, використовуючи при цьому принесену з собою лопату, викопали два металевих швелери із землі, на яких кріпилась металева хвіртка. В результаті вище вказаних дій ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2 умисно, таємно, повторно викрали металевий швелер, довжиною 2,42 м, шириною 10 см, товщиною металу 8 мм, вартістю 190 грн., металевий швелер, довжиною 2,69 м, шириною 9,5 см, товщиною металу 4 мм, вартістю 110 грн., на суму 300 грн., та металеву хвіртку, розмірами 1x2 м, вартістю 200 грн., після чого з викраденим майном на загальну суму 500 грн. з місця вчинення злочину зникли, тим самим заподіявши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнали повністю, розкаялися в скоєному і дали відповідні показання.

Зокрема, із показань ОСОБА_1 видно, що він проживає за вище вказаною адресою разом зі своїм братом ОСОБА_2. В даний час він та брат ніде не працюють, живуть за рахунок тимчасових заробітків. Неподалік від їхнього будинку, який розташований АДРЕСА_1, знаходиться земельна ділянка, що по периметру огороджена металевою сіткою, і в якій при вході  знаходилися 2 металеві швелери, а до них з обох боків кріпилась металева хвіртка. Власником вказаної земельної ділянки є  ОСОБА_3

24.09.2010 року, біля 5 години ранку, вій розбудив брата ОСОБА_2, якому запропонував викрасти металеві швелери з металевою хвірткою на земельній ділянці ОСОБА_3, і потім їх здати на металобрухт, на що брат погодився. Прийшовши на місце, вони розшатали швелери, витягли їх з землі і занесли до себе додому. Потім повернулися. Забрали металеву хвіртку, яку також занесли додому. Після цього, близько 9 години, він з братом металеву хвіртку занесли на пункт прийому металобрухту, що розташований в районі «Лубчиця» м. Новограда-Волинського. Потім повернулися, взяли швелери і також їх стали нести на пункт прийому металобрухту. По дорозі вони зустріли  ОСОБА_3, яка стала вимагати повернути викрадені у неї металеві швелери. Але на її слова уваги не звернули і принесли швелери на вказаний вище пункт прийому металобрухту. Через деякий час туди  приїхав на автомобілі невідомий йому чоловік, який разом з ОСОБА_3 забрав викрадені ними металеві швелери. Свою вину у вчинені вказаної крадіжки визнає повністю, щиро кається.

Підсудний ОСОБА_2 повністю підтвердив показання ОСОБА_1 При цьому, також показав, що вчинити крадіжку металевих швелерів та хвіртки запропонував його брат. Спочатку він не хотів іти, але потім погодився. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати за вчинений злочин.

Крім повного визнання підсудними своєї вини, їх винність в інкримінованому злочині повністю доведена і підтверджена доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, із показань потерпілої ОСОБА_3 видно, що АДРЕСА_2 вона має земельну ділянку, яка дісталась їй у спадок від померлих батьків. Навкруги вказаної земельної ділянки знаходиться огорожа у вигляді металевої сітки. При вході на її територію стояла металева хвіртка, яка кріпилась до металевих швелерів.

24.09.2010 року вона йшла до цієї земельної ділянки і по дорозі, а саме в районі вулиць Тимошенка та Рокосовського, в м. Новограді-Волинському, побачила, як брати ОСОБА_1 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яких вона давно знає і які проживають неподалік від її земельної ділянки, несли в руках металеві швелери, які, як вона зрозуміла, викрали з огорожі її земельної ділянки. Після цього, вона підійшла до них і стала вимагати повернути вказані швелери. Але останні не звернули уваги на її вимоги і пішли в напрямку мікрорайону «Лубчиця», в м. Новограді-Волинському, де розташований пункт прийому металобрухту. Після цього, вона зателефонувала своїй племінниці - ОСОБА_4, та попросила, щоб та зателефонувала своєму чоловікові - ОСОБА_5, і щоб останній негайно приїхав їй на допомогу - забрати викрадені швелери. Сама, в цей час продовжувала йти слідом за братами ОСОБА_1, які понесли швелери у вказаному напрямку. Через деякий час приїхав чоловік її племінниці. Вона вже знаходилась на пункті прийому    металобрухту. ОСОБА_5 допоміг їй відібрати швелери у братів ОСОБА_1. Потім, вона прийшла на вище вказану земельну діялянку і виявила, що крім цих швелерів, ще викрадено металеву хвіртку, тому повідомила про крадіжку до ОСОБА_6 Внаслідок вчиненої підсудними крадіжки її майна, їй  заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн., але цивільний позов заявляти не бажає.

Як видно із протоколу огляду місця пригоди від 24.09.2010 року, місцем пригоди є територія земельної ділянки, що розташована АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3 На момент огляду огорожі земельної ділянки, з східної її сторони, виявлено пройом в металевий сітці шириною 2 м, по обидві сторони якого має місце углублення в землі глибиною близько 15 см (а.с. 6-8).

Згідно протоколу огляду місця пригоди від 07.10.2010 року, місцем пригоди
є двір будинку АДРЕСА_3, що належить
ОСОБА_7 У вказаному дворі, виявлено два металевих швелери, розмірами: один
довжиною 2,42 м, шириною 10 см, товщиною металу 8 мм, другий - довжиною 2,69 м, шириною 9,5 см, товщиною металу 4 мм. Зазначені два металеві швелери вилучено до ОСОБА_6 для вирішення питання по суті (а.с.17).

Згідно довідки, виданої ПП ОСОБА_8, від 08.10.2010 року, вартість одного
погонного метра швелера шириною 10 см, товщиною 8 мм станом на 24.09.2010 року становить 85 грн., а швелера шириною 10 см, товщиною металу 4 мм - 45 грн. ( а.с.10).

Відповідно до довідки, виданої ПП ОСОБА_9, від 15.11.2010 року, вартість металевої хвіртки розміром 1x2 м станом на 24.09.2010 року становить 264 грн. (а.с.12).

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудних в судовому засіданні і кваліфікує їх дії за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а крім того, ОСОБА_1 вчиний цей злочин повторно.

При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, які пом’якшують  їх  покарання.

Так, судом встановлено, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин середньої тяжкості, свою вину визнали повністю, характеризуються по місцю проживання посередньо, не працюють, не одружені, ОСОБА_2 є особою раніше не судимою. Підсудний ОСОБА_1 неодноразово був засуджений, відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Обставинами, які пом’якшують їх покарання є щире каяття.  Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 не встановлено, обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 є рецидив злочину.

          Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що від злочину тяжких наслідків не настало, потерпілій частково усунено заподіяну шкоду, підсудний ОСОБА_2 усвідомив карність вчиненого діяння, розкаявся в його скоєнні, враховуючи обставини, які пом’якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, як передбачено санкцією ч.2 ст. 185 КК України, застосувавши при цьому вимоги ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

          Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що він є особою неодноразово судимою, в тому числі за скоєння крадіжок чужого майна, за які  відбував покарання в ув’язненні, судимість не знята і не погашена. Підсудний знову скоїв корисливий злочин, що свідчить про стійкість його антисуспільної орієнтації.

   При таких обставинах, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

          Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 суд залишає попередньо обрану – підписку про невиїзд, відносно підсудного ОСОБА_1 наявні підстави для зміни міри запобіжного заходу із підписки про невиїзд на утримання під вартою.

          Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

          Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В   :

          ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

          Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 31 січня 2011 року.                    Засудженому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд змінити на утримання під вартою і взяти його під варту із зали суду.

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді  1-го (одного) року обмеження волі у кримінально-виконавчій установі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_2  ст. 75  КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком 1 рік.

          У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов’язки: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

          Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередньо обрану – підписку про невиїзд.

          Речові докази: два металеві швелери, які  знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 – залишити останній у власність.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту оголошення, а засудженим ОСОБА_1, в той же строк з момента вручення йому копії вироку.

Головуючий