Справа № 2-а-220/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    09 лютого 2011 року                                        м. Новоград-Волинський                                                          

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Савицька Л. Й., розглянувши у скороченому провадженні матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області про визнання причин  пропущеного строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року та виплачувати її в подальшому, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Новоград-Волинського міськрайонного суду з  вказаним позовом, в якому просить  поновити строк звернення до суду та визнати причини пропущення строку поважними, визнати діяння (бездіяльність, відмову) відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними; зобов’язати відповідача протягом 5-ти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, а також нарахувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому. В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що Конституційний суд України цілою низкою преюдиціальних рішень (№6-рп/2007 від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року по справі №1-28/2008)визнав дії держави щодо порушення її права на виплату 30% надбавки до пенсії неконституційними, а своїм останнім рішенням №26-рп/08 від 27.11.008 року по справі №1-37/08 офіційно розтлумачив Кабінету Міністрів, що законами про державний бюджет не можна вносити зміни до чинних законів, які порушують гарантовані Конституцією України права людини.

Від відповідача надійшли заперечення на позов (а.с.       ). В запереченні відповідач позовні вимоги не визнав та вказав про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, вказав, що забезпечення державних соціальних гарантій передбачений Законом України «Про соціальний захист дітей війни»здійснюється за рахунок Державного бюджету України, однак згідно чинного законодавства кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України. Зазначив, що за період з початку 2008 року по теперішній час позивач отримує надбавку в розмірах, визначених ч.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», посилається на відсутність законодавчого врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком для обчислення доплати за статусом діти війни. При цьому, відповідач не оспорював факт наявності у позивача статусу «дитини війни».   

Дослідивши наявні у справі докази, суддя, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, вважає, заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних обставин.

Встановлено, що позивач має статус «дитини війни»відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Статус позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення (а.с.       ).

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV (в редакції до 28 грудня 2007 року)  дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дія ст.6 Закону України № 2195-ІV була призупинена п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України № 2195-ІV визнані неконституційними.   

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо внесення змін до ст.6 Закону України № 2195-ІV ( ред. від 28.12.2007 року)  визнані неконституційними.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни

мають право на підвищення пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України, а також ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Заперечення відповідача проти позову, щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, яка підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування суддя визнає невмотивованими, оскільки відсутність механізму не може бути підставою для позбавлення можливості реалізації громадянином прав, що передбачені законами України.

Посилання відповідача на те, що позивачеві доплата до пенсії нараховується та сплачується відповідно до ч.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»визнані суддею такими, що не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, крім того, вказаний підзаконний акт взагалі не містить посилань на Закон України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим передбачена ним доплата не замінює собою доплат, встановлених законом.  

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691-VI пункт 2 частини 1 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України викладено в  наступній редакції: «Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з  приводу  призначення,  обчислення,  перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним  соціальним  страхуванням  та  інших  соціальних виплат, соціальних  послуг,  допомоги,  захисту,  пільг,  речового  майна, пайків або грошової компенсації замість них». Однак положення пункту 2 розділу I втратили чинність, як такі, що є  неконституційними,  на  підставі  Рішення  Конституційного Суду № 19-рп/2010 (v019p710-10) від 09.09.2010 року.

Ухвалою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду від 26 січня 2011 року позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача протягом 5-ти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2010 року, а також нарахувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому за період з 01 січня 2006 року по 24 липня 2010 року залишено без розгляду.

В період з 18.02.2010 року по 08.09.2010 року законом визначався порядок  звернення з даними вимогами в  порядку цивільного судочинства, а  тому позивач могла розраховувати на  звернення до суду в  такому порядку.

При таких обставинах суд приходить до переконання, що задоволенню підлягають вимоги про нарахування та виплату у повному обсязі позивачу як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також нарахування і виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому починаючи з 25 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, враховуючи визнання позивачем того факту, що вона отримувала протягом періоду, що був предметом судового розгляду, підвищення до пенсії встановлене п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»- в суму, що підлягає нарахуванню та виплаті, слід зараховувати вже отримані позивачем суми підвищення до пенсії.   

          На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/2007, від 22.05.2008 року у справі №10-рп/2008, ст.ст. 70-72, 158-159, 161-163, 183-2, 256 КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати діяння (бездіяльність та відмову) Управління пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області здійснити нарахування та виплату у повному обсязі ОСОБА_1 як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної 30% надбавки, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 25 липня 2010 року по 31 грудня 2010 рок із зарахуванням раніше виплачених сум підвищення до пенсії, а також нараховувати та виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому в межах терміну дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем –у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча:                                                                           Л.Й. Савицька