Справа № 645/3984/19

Провадження № 1-кс/645/169/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 р.                                                                         м. Харків        

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Станом на 08 лютого 2022 року головуючий у справі - суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному.

Згідно п. 20-5 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Підчас досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 слідчим суддею був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався судом і спливає 19 лютого 2022 року.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому без визначення застави та зазначав про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив суд змінити запобіжний захід його підзахисному на домашній арешт.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. 

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Даний злочини є тяжкими, санкція кримінального закону передбачає покарання за його вчинення від 4 до 6 років позбавлення волі.

Судове провадження у справі не завершене.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем вірогідності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від суду, а зважаючи на те, що ОСОБА_5 не вперше притягується до кримінальної відповідальності – вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-які дані про зменшення чи відсутність зазначених ризиків у суду відсутні. Ризики, передбачені п.п. 3, 4 ст. 177 КПК України прокурором у судовому засіданні не доведені.

На думку суду, зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який запобіжний захід, в тому числі на домашній арешт, про що просить суд сторона захисту, на даній стадії розгляду справи не забезпечить належної поведінки та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Обставини, на які посилається захисник, обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу, не зменшують ризики, передбачені п.п. 1, 5, ч.1 ст.177 КПК України, та не є підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу на даному етапі судового розгляду не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів.

Керуючись ст.ст.  177, 178, 331, 372, п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів до 08 квітня 2022 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - у той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя                                                                         ОСОБА_1