УХВАЛА

Справа № 564/220/22

07 лютого 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності.

Одночасно з поданням позову ОСОБА_1 подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 із забороною її відчуження.

Заява мотивована тим, що заявник із 17.09.2007 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 . Після одруження проживали у будинку батьків чоловіка у с.Рокитне Костопільського району, а через якийсь час підшукали по оголошенню житло – частину будинку по АДРЕСА_2 , який продавала ОСОБА_3 . Пізніше заявник з чоловіком домовились із продавцем про придбання вказаного житла та про сплату коштів частинами. За якийсь час позивач прописалась у квартирі та з 2009 по 2019 рік постійно проживала у ній з чоловіком та віддавали частинами кошти продавцю за квартиру, провели ремонтні роботи у квартирі. У лютому 2018 року повністю проведено розрахунок за квартиру з продавцем, проте остання всіляко ухилялась від переоформлення квартири. З жовтня 2018 року чоловік позивача – ОСОБА_4 повідомив позивача, що подає на розлучення, після чого рішенням Костопільського районного суду від 10.12.2018 шлюб між позивачем та її чоловіком ОСОБА_4 було розірвано.

Навесні 2019 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 28.03.2019, коли позивач перебувала на заробітках у Польщі, уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 із ОСОБА_2 – батьком бувшого чоловіка позивача, після чого ОСОБА_2 подав позов про виселення позивача з квартири.

Вказує, що саме позивачка ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 виступала дійсним покупцем квартири АДРЕСА_3 .

На даний час позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 подає оголошення про продаж спірної квартири і на даний час існує ймовірність вчинення відповідачем ОСОБА_2 дій, спрямованих на відчуження вказаної квартири, що порушуватиме права позивачки та призведе до виникнення нових судових спорів щодо визнання недійсними укладених договорів із новими покупцями.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу ОСОБА_2 відчужити спірну квартиру на користь третіх осіб в буд-який час і, як наслідок, призведе до неможливості поновлення позивачкою своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 Цивільного процесуального кодексу України та приймається судом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову, а саме не накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , може істотно ускладнити чи унеможливити в подальшому виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких остання звернулась до суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

За вказаних обставин, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 157, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 . яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 15 /п`ятнадцяти/ днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

СуддяЛ. А. Грипіч