Справа №: 653/371/22

Провадження № 2-з/653/10/22

У Х В А Л А

іменем України

08 лютого 2022 року

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Шарко Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі, за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства» про визнання незаконними дій та зобов`язання поновити водопостачання,

встановив:

04 лютого 2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства», в якій просив визнати незаконними дії комунального підприємства «Генічеське виробниче управління каналізаційного господарства» та зобов`язати відповідача поновити водопостачання квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 07 лютого 2022р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків.

07 лютого 2022р. ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив вжити заходів забезпечення позову у вигляді зобов`язання уповноважених працівників комунального підприємства «Генічеське виробниче управління водопровідного каналізаційного господарства» до вирішення цієї справи по суті вчинити дії щодо підключення центрального водопостачання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови №9 від 22 грудня 2006р. «Про застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи заяву про забезпечення позову, суддя приходить до висновку, що  заявником не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не надано відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також відомостей, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Єдиною метою для забезпечення позову є не захист усіх прав і інтересів сторін, а виключно забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, за таких умов забезпечення позову застосовується у разі потенційного ризику неможливості виконання рішення суду, в незалежності від волі боржника. У даному випадку наявність такого ризику не доведено, а тому підстав для забезпечення позову не встановлено.

Крім того, зі змісту заяви вбачається, що запропонований заявником захід забезпечення позову фактично є ідентичними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника.

З огляду на викладене, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами, може призвести до порушення балансу інтересів сторін, і за своїм змістом і способом фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до наведеної норми ч. 10 ст. 150 ЦПК України є неприпустимим.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмови.

Керуючись ст.ст.149-153,353,354 ЦПК України, суддя

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Херсонського апеляційного суду відповідно до статей 353, 354 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н. А. Шарко