№2-561/11

       Р І Ш Е Н Н Я                    

   І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И          

28 лютого 2011  року                                                                                                                   м. Донецьк

          Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуюча суддя                              - Гладка І.А.

при секретарі                               - Калініній Ю.М.

за участю сторін:

позивача                                         - ОСОБА_1

представника відповідача            - ОСОБА_2,

           відповідач                                     - не з’явилась,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про припинення стягнення аліментів на користь  ОСОБА_3; зміну розміру аліментів до ј частини на користь ОСОБА_3  на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття; стягнення суми переплати аліментів з 17.08.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3  про припинення стягнення аліментів на користь  ОСОБА_3; зміну розміру аліментів до ј частини на користь ОСОБА_3  на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття; стягнення суми переплати аліментів з 17.08.2010 року.

Подану позовну заяву позивач обґрунтував наступними обставинами. Відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року з позивача стягуються на користь  ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј  його доходів  щомісячно на утримання  дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття; крім того, з позивача стягуються аліменти у розмірі ј  його доходів  щомісячно на користь  ОСОБА_3 на її утримання, до досягнення дитиною трьохрічного віку. Позивач також зазначив, що з серпня 2010 року ОСОБА_3 працює у Відкритому акціонерному товаристві «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ», має стабільний заробіток, що є підставою для зміни розміру аліментів, а саме, припинення аліментів на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4, 2008 року народження,  3-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Оскільки ОСОБА_3 перервала відпустку по догляду за дитиною, являється працездатною, позивач вважає, що відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України,  вона втратила право на отримання від нього аліментів, у зв’язку з чим, він звернувся до суду із позовною заявою про припинення стягнення аліментів на користь  ОСОБА_3; зміну розміру аліментів до ј частини на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття; стягнення суми переплати аліментів з 17.08.2010 року.

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічним, викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність відповідно до ч.2 ст.158 Цивільно-процесуального кодексу України.

Представник відповідача - ОСОБА_2, який діє на підставі доручення,  у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначено, що позивач в позовній заяві посилається на статті 75 та 192 Сімейного кодексу України, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що  відповідачем перервана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, крім того, відповідач являється працездатною, працює та отримує заробітну плату, що, на думку позивача, є підставою для задоволення позовних вимог. Однак, зазначено в запереченнях, позивач не врахував,  що вказані норми не регулюють відносини щодо «зменшення  і припинення аліментів»на утримання жінки, з якою проживає дитина. В письмових запереченнях також зазначено, що рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 13 жовтня 2009 року з позивача стягуються на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј  його доходів  щомісячно на утримання  дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття; крім того, з позивача стягуються на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі ј  його доходів  щомісячно на її утримання, до досягнення дитиною  трьохрічного віку. Отже, вищезазначене рішення було ухвалене на підставі ст.84 Сімейного кодексу України, відповідно до якої, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка —батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч.4 ст.84 Сімейного кодексу України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. У зв’язку з викладеним, представник відповідача вважає, вимоги позивача такими, що суперечать чинному сімейному законодавству, тому задоволенню не підлягають.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані у зв’язку з чим, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справу за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Право одного з подружжя на утримання передбачені статтею 75 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч.3 ст.80 Сімейного кодексу України розмір аліментів одному з подружжя, визначений за рішенням суду, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Частина 4 статті 82 Сімейного кодексу України передбачає, що право одного з подружжя  на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87, 89 Сімейного кодексу України.

Право дружини на утримання від чоловіка –батька дитини, у разі проживання з нею дитини, до досягнення  дитиною трьох років, передбачено частиною 2 статті  84 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст.85 Сімейного кодексу України право дружини на утримання, передбачене статтею 84 Сімейного кодексу України,припиняється в разі припинення вагітності, народження дитиною мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини.

       Відповідно до ч.1 ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 180 Сімейного Кодексу України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 181 Сімейного Кодексу України передбачає способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Пункт 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснює, що відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судовим рішенням, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось з них.

Стаття 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 23.10.2009 року з ОСОБА_1 з 14.09.2009 року щомісячно стягуються аліменти у розмірі  ј  його доходу на користь ОСОБА_3 на утримання  дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття; крім того, з позивача стягуються аліменти у розмірі ј  його доходів  щомісячно на користь  ОСОБА_3 на її утримання, до досягнення дитиною  трьохрічного віку (а.с.).

Із пояснень, наданих позивачем у судовому засіданні вбачається, що з серпня 2010 року ОСОБА_3 працює у Відкритому акціонерному товаристві «Інститут ЮЖНІІГІПРОГАЗ», має стабільний заробіток, що є підставою для зміни розміру аліментів, а саме, припинення аліментів на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4, 2008 року народження,  3-х річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Позивач також пояснив, оскільки ОСОБА_3 перервала відпустку по догляду за дитиною, являється працездатною, то, відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України,  вона втратила право на отримання від нього аліментів.

У судовому засіданні представником відповідача надані пояснення, що зазначені в позовній заяві позивачем норми Сімейного кодексу України не регулюють відносини щодо «зменшення  і припинення аліментів»на утримання жінки, з якою проживає дитина. Крім того, рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 23.10.2009 року про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини було ухвалено на підставі ст.84 Сімейного кодексу України, відповідно до якої, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка —батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.

Із змісту статті 192 Сімейного кодексу України вбачається, враховуючи, що матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я зазначених у законі осіб протягом аліментного зобов’язання можуть змінюватися, зазначена стаття передбачає можливість зменшення розміру аліментів. Закон встановлює обставини, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів: зміна матеріального стану платника або одержувача аліментів; зміна сімейного стану платника або одержувача аліментів; погіршення здоров'я платника або одержувача аліментів; поліпшення здоров'я когось із них. При цьому перелік обставин, які можуть бути підставами для зменшення розміру аліментів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, таких обставин позивачем суду не представлено, у зв’язку з чим, суд вважає позовну вимогу щодо зміну розміру аліментів до ј частини на користь ОСОБА_3  на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, необґрунтованою.

Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_3 як дружина, з якою проживає дитина, має право відповідно до ч.2 ст.84 Сімейного кодексу України, на утримання від свого чоловіка незалежно від того, чи працює вона і отримує власні доходи і незалежно від її матеріального становища. Проте обов’язок ОСОБА_1 утримувати дружину може бути фактично обмежений тільки неможливістю надавати таке утримання, що спростовується довідкою з місця роботи позивача, представлену ним у судовому засіданні,  яка  підтверджує наявність у нього постійного місця роботи та стабільної заробітної плати (а.с.).

Враховуючи вищевикладене, заявлена позивачем вимога щодо припинення стягнення аліментів на користь відповідача не підпадає під перелік підстав, визначених частиною 1 статтею 85 Сімейного кодексу України, у зв’язку з чим, суд також вважає зазначену вимогу такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судом не встановлено підстав для припинення права на утримання, норми Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, щодо безпідставно отриманих грошових коштів  не можуть бути застосовані, тобто, позовна вимога щодо стягнення суми переплати аліментів з 17.08.2010 року  не підтверджена встановленими обставинами у справі, тому задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги положення ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи не стягуються

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 82, 84, 85, ч.1 ст.141, ст.ст.180, 181, 192 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 158, 209, 212,-216, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про припинення стягнення аліментів на користь  ОСОБА_3; зміну розміру аліментів до ј частини на користь ОСОБА_3  на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття; стягнення суми переплати аліментів з 17.08.2010 року – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                      Гладка І.А.