Справа  № 2-а-399/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    04 березня 2011 року Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді:                                         Черткової Н.І.,

при секретарі:                                         Галковській Л.Л.,

за участю представника позивача:                    ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради, третя особа: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості по несплаченій щорічній допомозі на оздоровлення за 2010 рік, -

                         В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання відмови відповідача неправомірною по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнення з відповідача заборгованості за 2010 рік  по невиплаченій щорічній допомозі на оздоровлення у розмірі 3688 грн. В обґрунтування позову вказав, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи та знаходиться на обліку в УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради.

Вказав, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

У 2010 році даний вид соціального захисту позивачу сплачено відповідачем у розмірі, значно нижчому встановленого законодавством.

Позивач звернувся до УПСЗН Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради із заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення згідно діючого законодавства України у належному розмірі. Відповідач відмовив у цьому проханні.

Тому, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд, визнання неправомірною відмову відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за 2010 рік по невиплаченій щорічній допомозі на оздоровлення у розмірі 3688 грн.; зобов’язання відповідача при виконанні Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суворо дотримуватися норм статей вказаного Закону.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради у судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення, в яких позов не визнав і просив в позовних вимогах відмовити, оскільки вважає, що виплата на оздоровлення позивачу за 2010 рік не здійснена у зв’язку з арештом рахунків.

Представник третьої особи – Управління Державного казначейства в Донецькій області в судове засідання також не з’явився, але надав суду письмові пояснення, в яких вказав, що розпорядниками бюджетних коштів, що надходять для виплати компенсацій та допомоги певних видів є управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад та обов’язок щодо виплати цих коштів покладено саме на вказані органи, також просив розглянути справу у його відсутність.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2  є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи (а.с.3, 4) та перебуває на обліку у відповідача – Управлінні праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради.

Виплата вказаної суми здійснена відповідачем в розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідам 3 групи у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

У відповідності до п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено чинність п.2, 3, 4, 5, 6, 7, ч.4 та ч.7 ст. 48 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. щодо конституційності положень статей 29, 36, частини 2 ст. 56, частини 2 ст. 62, частини 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні пільги та гарантії громадянам) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.3 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Таким чином, відновлено дію положення ст. 48 ч.4 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в т.ч. і в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідам 3 групи в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати.

У зв'язку з чим, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає саме ст. 48 вищевказаного Закону, а не постанова КМ України від 12.07.2005 р. №562.

Тому суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що виплата позивачу відповідала вимогам ст.ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки виплата призведена в розмірі, встановленому постановою КМ України, а постанови є підзаконними нормативними актами, і в даному випадку слід застосовувати Закон України, оскільки в державі діє принцип верховенства права.

У відповідності до ст. 48 ч.7 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. №1646-VІ, встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 грудня 2010р. – 922 грн. на місяць.

Згідно ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» мінімальна заробітна плата з 01.12.2010 р. також складає 922 гривень.

Отже, з урахуванням виплаченої позивачу суми та розміру мінімальної заробітної плати сума на оздоровлення за 2010 рік, складає 3688 грн.(922 х 4).

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги в частині визнання неправомірною відмови відповідача по виплаті ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і стягнення недоплаченої суми є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача при виконанні Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суворо дотримуватися норм статей цього Закону, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Згідно п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне Мито» № 13 від 1993 року відповідач звільняється від сплати судового збору.

Однак для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд виходить за межі позовних вимог та розглядає питання про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі викладеного, ст. 55 Конституції України, ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік", ст. ст. 48, 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і керуючись ст.ст. 4,8,19,159,161,163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради, третя особа: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості по несплаченій щорічній допомозі на оздоровлення за 2010 рік – задовольнити.  

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради по відмові у виплаті ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 р. у розмірі 3688 грн.

Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної у м. Донецьку Ради від сплати судових витрат в доход бюджету.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів після її проголошення.

Постанова суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя