- Позивач (Заявник): Шаповалов Володимир Володимирович
- Відповідач (Боржник): Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
21 січня 2022 року Справа № 280/13256/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32; код ЄДРПОУ 37573838)
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня 2020 року, позивачу як особі з інвалідністю 2-ої групи внаслідок війни, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 та Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат;
2) стягнути з відповідача недоплачену позивачу суму щорічної допомоги до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю 2-ої групи внаслідок війни, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 та Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в розмірі 9464 грн. (дев`ять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позовну заяву було залишено без руху, та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання: позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 КАС України, а саме із зазначення щодо позивача реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 04.01.2022 про залишення позовної заяви без руху, від позивача 19.01.2022 надійшов уточнений адміністративний позов та заява про поновлення строку звернення до суду, в якій він просить суд: поновити строк звернення до суду за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 06.10.2021 він звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок та доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020, яка підлягає виплаті позивачу, як інваліду 2 групи внаслідок війни, та 02.11.2021 листом № Ш-646 Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району йому було повідомлено, що за 2020 рік розмір разової грошової допомоги до 05 травня становить 3640,00 грн.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі №440/2722/20 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.01.2021 року. Тобто, після прийняття рішення Верховним Судом по зразковій справі №440/2722/20 до листопада 2021 року позивачем вчинялися всі можливі дії з метою досудового урегулювання спору. Лише наприкінці листопада 2021 року, отримавши лист № Ш-646 від 02.11.2021 року Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району позивач дізнався про порушення його законного права на отримання щорічної допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, не зважаючи на рішення Верховного Суду у зразкові справі №440/2722/20.
Дослідивши матеріали подані до позову, розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, що обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом у грудні 2021 року про оскарження бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня 2020 року позивачу як особі з інвалідністю 2-ої групи внаслідок війни, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 та Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат та просить суд стягнути з відповідача недоплачену позивачу суму щорічної допомоги до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю 2-ої групи внаслідок війни, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № З-р/2020 та Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в розмірі 9464 грн.
Допомога до 05 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
З дня отримання допомоги до 05 травня особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Абзацом 4 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чітко визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року розглядаючи справу №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Зважаючи на положення ст.17-1 Закону №3551-XII, а також з огляду на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, суд вважає, що позивач мав звернутися із заявою про отримання разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у належному розмірі до 30 вересня 2020 року, тобто у встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Відповідно, незгода позивача з розміром здійснених йому виплат у 2020 році мала своєчасно знайти свій прояв у відповідному зверненні до суду з позовною заявою у встановлений законом строк, який почався з 30.09.2020 року і закінчився через шість місяців, тобто, останнім днем звернення до суду з позовом є 30.03.2021 року.
Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.122 КАС України, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо зазначених підстав для поновлення строку звернення, які вказав у заяві позивач, суд вважає такі причини неповажними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем взагалі не зазначено жодних обставин, або непереборних підстав, які б перешкоджали йому подати позовну заяву в межах встановленого строку звернення до суду. Крім того, в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження дій відповідача при виплаті суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня, в розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При вирішенні питання щодо дотримання строку подання позову, суд керується правовими позиціями викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 року у справі № 389/1042/17, від 06.02.2018 року у справі № 607/7919/17, від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18, від 22.07.2021 року у справі № 420/718/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивач не вказує у заяві поважні підстави для поновлення строку звернення до суду, суд робить висновок, що заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.
Пунктами 1 та 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Б.В. Богатинський
- Номер:
- Опис: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 280/13256/21
- Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
- Суддя: Богатинський Богдан Вікторович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.12.2021
- Дата етапу: 31.12.2021