Справа № 2-а-17/2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

          14 лютого 2011 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                     Трофименко Л. Р.

при секретарі:                     Тюшкевич Г. В.

за участю позивача:                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся  до суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою інспектора БДПС ДАІ м. Донецька, прапорщика міліції Мацюк О. О., від 05.11.2010 року він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні  правопорушення та на нього накладено стягнення  у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень у доход держави, у зв`язку із вчиненням адміністративне правопорушення відповідно до протоколу. Просив суд скасувати постанову про адміністративне  правопорушення  від 05.11.2010 року про накладення на нього  адміністративного стягнення  у вигляді  штрафу у розмірі 255,00 гривень у доход держави.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що з зазначеною постановою він не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та підлягає скасуванню. Інспектором було порушено його право на правову допомогу, подання документів та інших доказів по справі, бо він виніс постанову на місці. Окрім того, позивач вказав, що рухався зі швидкістю 70-80 км/год.

Суд, вислухавши позивача дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії постанови № АН 733374 від 05.11.2010 р., складеної інспектором БДПС ДАІ м. Донецька, прапорщиком міліції Мацюк О. О. (а.с. 5), ОСОБА_1 визнано винним  у скоєнні  правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та притягнуто  до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255,00 гривень за невиконання вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме, що він 05.11.2010 р. о 13.30 год. по вул. І. Ткаченко в м. Донецьку керував автомобілем “DODGE CARAVAN”, номірний знак НОМЕР_1, та рухався зі швидкістю 84 км/год., перевищівши швидкість на 24 км/год, відповідно до протоколу серії АН1 №314815 (а.с. 4). Вказана  постанова  винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР вимірювальним приладом «RADIS»№2206.

Відповідно до 12.4. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Як зазначив позивач у протоколі про адміністративне правопорушення, він рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Вказане було ним підтверджено і в судовому засіданні. Тобто, він не заперечував, що ним було перевищено встановлене обмеження швидкості. У зв`язку з чим посилання ОСОБА_1 на те що, швидкість, зафіксована на приладі «RADIS», належить не його автомобілю, на думку суду, є хибними.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 122 КпАП України, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг,  правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних  засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У своїй позовній заяві позивач посилався на те, що при складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення були грубо порушені його права, оскільки інспектор не врахував його особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення.

Однак, на ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді штрафу у доход держави у розмірі 255,00 грн., тобто у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є нижчим розміром штрафу за дане правопорушення, виходячи із санкції ст. 122 ч.1 КпАП України.

Також слід зазначити, що при складанні протоколу позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції, ст. 268 КУпАП, про що зроблено відповідну відмітку.  

За таких обставин суд вважає, що дії інспектора БДПС ДАІ м. Донецька, прапорщика міліції Мацюк О. О., щодо складання постанови про адміністративне  правопорушення  від 05.11.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення  у вигляді  штрафу у розмірі  255,00 гривень у доход держави, були правомірними та відповідали положенням ст. ст. 254-256, 258 КУпАП, а також сприяли виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ, по профілактиці та припиненню правопорушень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що  оскаржена постанова не підлягає скасуванню.

На підставі  ст. ст. 251, 252, 256, 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст. ст. 17, 19, 128, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Рішення ухвалене суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя: ______________