ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

          25 січня 2022 року                             м. Житомир                     справа № 240/43655/21  

                                                                                                           категорія  112030500

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви   ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України про визнання протиправною та нечинної постанови в частині, визнання протиправним і скасування рішення,

установив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та нечинним пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року №975 в частині, а також визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті різниці одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України: у прохальній частині ОСОБА_1 заявляє вимоги про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України в частині, однак, як відповідач Уряд у позовній заяві не зазначений.

На виконання вимог ухвали суду позивач подав уточнену позовну заяву, в якій визначив відповідачами Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України та заявив про залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Житомирського обласного військового комісаріату.

Статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви.

Як убачається зі змісту уточненого позову, ОСОБА_1 просить визнати протиправним та нечинним пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року №975 в частині.

Відповідно до частини 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, зокрема, з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Отже, зазначеною нормою встановлено виключну підсудність окремих категорій справ окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, що в свою чергу унеможливлює здійснення позивачем вибору іншої підсудності, ніж та, що встановлена  процесуальним законом.

Таким чином, оскільки зазначена позовна вимога  стосується оскарження  постанови Кабінету Міністрів України, яка за своєю правовою природою є нормативно-правовим актом суб`єкта владних повноважень, то такі вимоги не підлягають розгляду  Житомирським окружним адміністративним судом, оскільки належать до виключної підсудності Окружного адміністративного суду міста Києва.

У свою чергу, вимога про оскарження рішення комісії Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті різниці одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, за правилами частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Житомирському окружному адміністративному суду, як суду за місцем проживання позивача.

Отож, у позовній заяві ОСОБА_1 об`єднані позовні вимоги, які підсудні різним судам.

Згідно статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

Указаному кореспондує припис абзацу 2 частини 6 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Кодекс адміністративного судочинства України імперативно врегульовує питання підсудності адміністративних справ, установлюючи певні категорії справ, які підлягають розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва та не підлягають розгляду іншими адміністративними судами в разі об`єднання у позові вимог, що хоч і пов`язані між собою, але їх розгляд віднесено до підсудності інших адміністративних судів.

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Оскільки ОСОБА_1 у позові заявив вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, застосування статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України щодо роз`єднання позовних вимог, є неможливим.

Отже, враховуючи, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, позов в цілому не може бути прийнятий до розгляду Житомирським окружним адміністративним судом і підлягає поверненню особі, яка його подала.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07 жовтня 2021 року у справі № 9901/285/21.

Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

Керуючись статтями 169, 172, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та нечинної постанови в частині, визнання протиправним і скасування рішення повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дати її постановлення.                     

          Суддя                                                                                              Т.О. Окис