Справа № 2-А-1/11

______________2011 р.   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    11 березня 2011 року суддя Високопільського районного суду Херсонської області Дригваль В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Високопільського районного суду адміністративну справу за позовом прокурора Високопільського району Херсонської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність щодо донарахування та доплату державної соціальної підтримки відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -  

встановив:

    Прокурор 22.12.2010 року звернувся до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 є дитиною війни і згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача як дитина війни, однак їй виплачується соціальна допомога, як дитині війни, у розмірі меншому, ніж це встановлено нормою закону. 24.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату їй такої допомоги у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак відповідачем їй було відмовлено у такому перерахунку та виплаті. В зв’язку із викладеними обставинами прокурор просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії як дитині війни, у розмірі меншому, ніж передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період за 2010 рік в межах шестимісячного строку до дня звернення з позовом до суду.   

    Ухвалою від 16 лютого 2011 року в справі відкрито скорочене провадження за вимогами в межах строку позовної давності; вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування пенсії як дитині війни, у розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2010 року по 21 червня 2010 року залишено без розгляду.

    Заперечення на адміністративний позов відповідачем не направлено, таким чином відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України справа розглядається за наявними у ній доказами.   

    Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

    Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.   

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-ІV та має статус «дитини війни», що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.8).   

         Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.     

    Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 цього ж Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.   

    Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.     

    Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.       

    Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на всій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені.         

    Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.       

    В 2010 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.   

    Згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

    Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.     

    Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.   

    Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.     

    За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних  та інших джерел,   передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.     

    Статтею 58 зазначеного Закону на пенсійний фонд покладається керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на  накопичувальних пенсійних  рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статусом Пенсійного фонду.     

    Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.     

    Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст.87 Бюджетного кодексу України відноситься до виплат Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст.21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч.4 ст.22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевого фінансового органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів іншого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.     

    Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-1V від 18.11.2004р. –покладено саме на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем його проживання.     

    Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено саме на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач по справі заперечуючи проти адміністративного позову, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача, але таких доказів відповідачем не надано.     

    Посилання відповідача у своїх письмових листах позивачу (а.с.10) на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, п. 8 якої було визначено, що «дітям війни»підвищення проводиться в іншому, ніж передбачено це Законом, розмірі, суд вважає безпідставним, оскільки  така постанова є підзаконним нормативним актом, а надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка бере свій початок із вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які є чинними та домінуючими щодо підзаконних нормативних актів.   

    Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої підвищення до пенсії підлягають задоволенню (із застосуванням наслідків пропущення строків звернення до суду) за період з 22 червня 2010 р. по 11 березня 2011 р.   

    Відповідно до п.1 п.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншої стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до задоволених вимог, тобто в розмірі 1 грн.70 коп.   

    У відповідності до п.1 ч. 1 ст.256 КАС України, присудження виплати пенсій, періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, виконується негайно у межах суми стягнення за один місяць.

    На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17-19, 69-72, 94, 128, 158-163, 167,183-2, 186, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов прокурора Високопільського району Херсонської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області про визнання протиправною бездіяльність щодо донарахування та доплату державної соціальної підтримки відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- задовольнити.   

    Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області  щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-IV за період з 22.06.2010 р. по 11.03.2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною.   

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-IV та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 червня 2010 р. по 11 березня 2011 р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.   

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1,70 грн.   

    Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.   

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання  в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.   

Суддя:                                                 В.М. Дригваль