Дата документу 02.02.2022 Справа № 314/517/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/517/20 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/807/872/22 Свідунович Н.М.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Кухаря С.В.

Онищенка Е.А.

За участю секретаря: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Крамарчука Романа Сергійовича на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Вільнянської РДА Запорізької області, про визначення місця проживання дитини, посилаючись на те, що з 2014 року по 2017 рік він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу у них народився син ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу відповідачка почала чинити перешкоди у спілкуванні з сином, встановленого службою у справах дітей графіку спілкування не дотримувалась, погрожувала дитині, аліменти використовує не за призначенням.

Стверджує, що відношення до дитини відповідачка змінила після того, як почала проживати з іншим чоловіком.

Вказує, що дитина перестала відвідувати дитячий садок, культурні заходи, отримувати належне харчування, внаслідок чого у дитини погіршилося здоров`я, зіпсувалися зуби.

Аліменти, які він сплачує на утримання сина, відповідачка використовує не за призначенням.

Зазначає, що він має власний дохід, житло, автомобіль, сина любить та здатен забезпечити йому належні умови для розвитку та виховання.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 .

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крамарчука Р.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, про визначення місця проживання дитини, який обґрунтовує тим, що від шлюбу із ОСОБА_2 позивачка має сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що на час розірвання шлюбу із відповідачем спір про місце проживання малолітньої дитини був відсутній, оскільки за взаємною домовленістю дитина проживала разом із матір`ю. Перешкод у спілкуванні відповідача із сином не чинила, графіку побачень, визначеного Вільнянською районною державною адміністрацією № 269 від 29 травня 2018 року, дотримувалась.

30 вересня 2017 року позивачка взяла шлюб із ОСОБА_6 та у січні 2020 року разом із сім`єю переїхала на постійне місце проживання до м. Києва, де подружжя винайняло квартиру, що підтверджується договором оренди квартири від 20 грудня 2019 року.

Вказує, що дитина вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивачки - ОСОБА_6 , який добре до нього ставиться. Позивачка разом із чоловіком добре піклується про ОСОБА_4 , син зарахований до школи, здоровий, що підтверджується консультативними висновками педіатра, отоларинголога, хірурга.

Відповідач тричі протягом 2019-2020 років звертався до органів поліції із заявами про притягнення позивачки до відповідальності, однак в її діях не виявлено ознак будь-якого правопорушення. У подальшому відповідач, приїхавши зі своїм колишнім тестем (батьком позивачки) громадянином ОСОБА_7 , до ОСОБА_1 силоміць відібрали дитину та відвезли до м. Вільнянська.

Просить визначити місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання матері - ОСОБА_1 , об`єднати в одне провадження справу за даним позовом зі справою № 314/517/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 січня 2021 року об`єднано цивільні справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, про визначення місця проживання дитини та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, про визначення місця проживання дитини в одне провадження.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2021 року залучено до участі у справві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 , за місцем його проживання (перебування).

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Крамарчук Р.С. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повному обсязі досліджені обставини та надані докази, які мають значення для справи. Вважає, що судом не враховано, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджували обставини на які він посилається. Не надана оцінка показам свідків. Вважає, що висновки психологів та висновок служби у справах дітей, складені з чисельними, істотними порушеннями законодавства та виключно на підставі психологічного дослідження зробленого лише на підставі пояснень ОСОБА_2 . Зазначає, що поза увагою суду залишилось те, що позивачем не надано доказів про відповідність житлово-побутових умов проживання дитини її інтересам, а саме, що вони є достатніми і комфортними для розвитку та проживання дитини. Просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 від 23 січня 2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 18.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 30 вересня 2017 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції у Запорізькій області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1 .

Розпорядженням Вільнянською РДА Запорізької області № 269 від 29 травня 2018 року ОСОБА_8 визначено час спілкування із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоп`ятниці з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. та кожну першу суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.

Відповідно до висновку Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 19 жовтня 2020 року № 01-39/0689, Вільнянська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_2 за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем доказами підтверджується наявність соціального зв`язку дитини з батьком, а також належне виконання ним батьківських обов`язків, відсутність обставин, які можуть негативно впливати на виховання дитини та розвиток, а також з відсутності доказів того, що тривалість та умови проживання дитини з матір`ю превалюють над умовами його проживання із батьком та можуть стати важливими чинниками при визначенні інтересів дитини.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами 4, 5 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В апеляційній скарзі адвокат Крамарчук Р.С. зокрема зазначає, що висновки психологів, долучені до матеріалів справи позивачем, не є належними доказами, оскільки вказані психологи не є експертами, а тому суд не має брати їх до уваги.

Окрім того, неналежним доказом представник відповідача вважає й висновок Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 19 жовтня 2020 року, оскільки, на думку відповідача, він складений виключно на підставі вищезазначеного висновку психолога.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи апеляційної скарги оскільки посилаючись на недостатність доказів, наданих позивачем, відповідач та її представник не надають власних доказів, що могли б спростувати твердження ОСОБА_2 , при цьому клопотання про проведення судово-психологічної експертизи не заявляють.

Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо стосується посилання відповідача на однобічність складеного висновку, колегія суддів не бере вказане до уваги, оскільки вважає, що ОСОБА_1 реалізувала своє право на участь у засіданні комісії з питань захисту дитини шляхом надання довіреності чоловіку ОСОБА_6 , який в свою чергу надав всі, на їх погляд, необхідні для вирішення спірного питання, документи.

Окрім того, зі змісту вказаних психологічних досліджень вбачається, що вони проводились із застосуванням різних методів, а також без присутності батька дитини, що унеможливило його вплив на відповіді та реакцію сина, на підставі яких було зроблено вказані висновки.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на неналежність акту обстеження умов проживання ОСОБА_8 , колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки даний акт складений компетентним органом, і в ньому наявні всі дані, необхідні для здійснення висновку про можливість проживання дитини разом з батьком.

Також колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги щодо переваги матері в розрізі фінансового становища родини, оскільки як вбачається з матеріалів справи матеріальний стан позивача є достатнім задля забезпечення належного рівня життя та розвитку дитини.

При цьому колегія критично ставиться до посилань сторони відповідача на кращі умови проживання дитини з матір`ю, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на даний час родина ОСОБА_1 з недавнього часу проживає в місті Києві в орендованій квартирі, договір про оренду якої укладений чоловіком відповідачки, тобто сталість та прогнозованість умов проживання є сумнівними.

Судова колегія вважає, що матеріальний стан батьків хоч і є вкрай важливим аспектом в питанні розвитку дитини, однак першочерговим є право дитини на забезпечення її гармонійного розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Апеляційний суд, зокрема враховує той факт, що за зустрічним позовом ОСОБА_1 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, в той час як акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Таким чином, оцінивши в сукупності доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що могли бути підставою для скасування рішення, відсутніми.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крамарчука Романа Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2021 року по цій справі залишити без змін.

Дата складання повної постанови 07 лютого 2022 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко