ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2006 р. | Справа № 9/56-2А. |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Мета”, м. Луцьк
до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Головуюча суддя Соломка Л.І.
При секретарі Приходай Т.О.
Представники:
Від позивача: Шабатура С. В. - директор;
Від відповідача: Заболотна Л.М. - посадова особа, що здійснювала перевірку позивача.
Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.
Відводу складу суду не заявлено.
Відповідно до ст.126 КАС України представникам сторін повідомлено про здійснення повного фіксування судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” за ініціативою суду.
Суть спору: Позивач –ТзОВ фірма „Мета” звернувся до господарського суду з адміністративним позовом та просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.05.2006р. №0004162301/2 про донарахування податкових зобов’язань за платежем –податок на додану вартість у сумі 20457 грн., в тому числі: 13 638 грн. основного платежу та 6 819 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним:
- в порушення вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та Закону України „Про податок на додану вартість” невиїзна документальна перевірка фірми проведена без повідомлення про її проведення та відома керівника товариства в односторонньому порядку без наявності підстав, визначених підп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;
- акт перевірки, оформлений з порушенням встановленої ДПА України форми оформлення результатів перевірки, не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про донарахування ПДВ;
- акт перевірки та податкове повідомлення-рішення не грунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте податковим органом без з’ясування фактичних обставин та дослідження усіх необхідних документів та підлягає скасуванню.
Відповідач –Луцька ОДПІ у відзиву від 18.08.2006 р. №3199/10/10-011 та у судовому засіданні заперечує проти адміністративного позову, посилаючись, що невиїзна документальна перевірка фірми проведена на підставі п.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” з дотриманням вимог щодо порядку її проведення, оформлення результатів перевірки та вручення акту перевірки платнику;
- при проведенні перевірки встановлено порушення п.2.1 ст.2, підп. 7.2.1, 7.2.4 п.7.2, підп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та п. 2,3,4,5, підп.6.3 п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 23.06.1997 р. за №233/2037;
- як стверджують матеріали перевірки (акт від 22.02.2006 р. №1312) позивачем у листопаді, грудні 2003 р. безпідставно віднесено до податкового кредиту 13 638 грн. ПДВ при здійсненні господарських операцій з ТОВ „Фоліо”, м. Київ, яке згідно інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва, господарською діяльністю не займалось, податки до бюджету не сплачувало та не звітувалося перед податковими органами з 2002 р. Рішенням господарського суду м. Києва від 27.01.2005 р. № 8/5 за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва скасовано державну реєстрацію ТОВ „Фоліо”, оскільки останнє не подавало податкової звітності з 2002 р., згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.02.2005 р. №4880 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ за № 37546857 з 27 січня 2005 р.;
- у податкових накладних, виданих ТзОВ „Фоліо”, невірно зазначено індивідуальний податковий номер платника та номер його свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ. Крім того, задекларований ТзОВ фірмою „Мета” податковий кредит з ПДВ не підтверджений податковим зобов’язанням продавця ТзОВ „Фоліо”; податкові зобов’язання по виданих податкових накладних №304 від 11.11.2003 р. та №240 від 26.12.2003 р. не включені до податкових зобов’язань платника ТзОВ „Фоліо” та до бюджету не сплачені.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги , представник відповідача заперечував проти адміністративного позову.
Із пояснень представників сторін, матеріалів справи, господарський суд,
в с т а н о в и в:
Луцькою ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТзОВ фірма „Мета”, м. Луцьк з питань взаємовідносин з ТОВ „Фоліо”, м. Київ за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2005 р., про що складений акт перевірки від 22.02.2006 р. №01312 (а.с.5-7). Згідно даних акту перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТОВ „Фоліо” (код 31028089) встановлено наступне: згідно інформації Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 29.12.2005 р. №19933/7/15-1010 з питань взаємовідносин з ТОВ „Фоліо”, встановлено, що ТзОВ фірма „Мета” занижено податок на додану вартість на суму 13 638 грн., в тому числі за листопад 2003 року на суму 2 083 грн. та за грудень 2003 р. на суму 11 555 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.2.1 ст.2, підп. 7.2.1, підп.7.2.4 п.7.2 , підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” та п.2, п.3, п.4 п.5 підп.6.3 п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. за №233/2037, ТзОВ фірма „Мета” зайво віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 13 638 грн. при придбанні товарів згідно наступних податкових накладних №304 від 11.11.2003 р., №240 від 26.12.2003 р., отриманих від ТОВ „Фоліо” (код 31028089) у листопаді та грудні 2003 року.
Згідно документів, одержаних від ДПІ у Печерському районі м. Києва, ТОВ „Фоліо” зареєстроване ДПІ у Печерському районі м. Києва 27.07.2000 р. за №23976, зареєстровано як платника ПДВ 31.07.2000 р., свідоцтво №37546857, індивідуальний податковий номер 310280826103. Остання податкова звітність подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва за 2001 рік.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2005 р. за №8/5 за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі того, що починаючи з 2002 року ТОВ „Фоліо” не подавало до державної податкової інспекції документи податкової та фінансової звітності, скасовано державну реєстрацію ТОВ „Фоліо” (код 31028089). На підставі акту від 14.05.2005 р. №4880 відповідно до п.9.6 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість” анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №27546857.
На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг платника в порядку апеляційного узгодження Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.05.2006 р. №0004162301/2-7279/10/23-1 згідно з підп. „б” підп.4.2.2 ст.4 та підп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. ТзОВ фірми „Мета” визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 20457 грн., в тому числі: основний платіж –13 638 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6819 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення є предметом спору у даній справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, керуючись Конституцією та законами України, господарський дійшов висновку, що позовні вимоги не грунтуються на чинному законодавстві та до задоволення не підлягають.
При цьому суд виходив з такого:
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підп. 3.1.1 ст.3, пунктів 7.1, 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168-97ВР (у подальшому - Закон України №168-97/ВР) об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюються за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа-продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість, скласти і видати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Податковий кредит –це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 ст.1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підп.7.1.4 п.7.4 ст.7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абз.1 підп.7.4.5 п.7.4 ст.7).
Згідно з підп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобов'язання продавця у двох примірниках, є звітним та одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п. 4 „Порядку заповнення податкової накладної”, який затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 А та зареєстровано МЮ України 23.06. 1997 за № 233/2037 (з наступними змінами) сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).
Таким чином, відповідно до підп.7.2.1, п.7.2, підп. 7.4.1 та підп. 7.4.5 п. 7.4, підп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168-97-ВР для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту потрібні такі підстави, як здійснення операції з придбання товарів (робіт, послуг), наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість та сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до Державного бюджету України.
Висновок про те, що до податкового кредиту включаються лише суми, які були сплачені до бюджету випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст.1, ст. 9 Бюджетного кодексу України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону №168-97/ВР зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону №168-97/ВР).
Тобто, як видно з системного аналізу вище вказаних норм, Законом №168-97/ВР встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За змістом Закону №168-97-ВР право покупця на включення до податкового кредиту та відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті ПДВ в ціні товару.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2003 р. між ТзОВ „Фоліо”, м. Київ (Продавець) та ТзОВ „Мета”, м. Луцьк (Покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно якого продавець зобов’язався поставити, а покупець оплатити і прийняти цукор-пісок в кількості 100 тонн на загальну суму 240 тис. грн. Оплата згідно п.4.1 договору здійснюється покупцем шляхом безготівкових розрахунків на розрахунковий рахунок продавця, строк оплати у договорі не зазначений.
Згідно накладної та податкової накладної №304 від 11.11.2003 р., ТзОВ фірма „Мета” через Шабатура С.В. за довіреністю від 09.11.2003 р. від ТзОВ „Фоліо” отримала цукор-пісок в кількості 5 200 кг на суму 10416,67 грн., в тому числі, ПДВ –2 083,33 грн. Податкова накладна від ТзОВ „Фоліо” складена Мирончук В.І.
Згідно накладної і податкової накладної №240 від 26.12.2003 р. ТзОВ фірма „Мета” через Барась Г.В. за довіреністю від 26.12.2003 р. від ТзОВ „Фоліо” отримала цукор-пісок в кількості 28 888,3 кг на загальну суму 57 776,60 грн. (в тому числі ПДВ –11 555,32 грн.) Податкова накладна від ТзОВ „Фоліо” складена Сагайдак А.В. В ході судового засідання директор не довів, що зазначені особи мали право складати податкові накладні від імені ТОВ „Фоліо”.
Дані податкові накладні позивачем включено до податкових декларацій з податку на додану вартість відповідно за листопад 2003 р. (здана в ДПІ у м. Луцьку 22.12.2003 р.) та за грудень 2003 р. (здана до ДПІ 20.01.2004 р.) (а.с.94-97). По податковій декларації з ПДВ за листопад 2003 р. сума податкових зобов’язань становить 17 945 грн., сума податкового кредиту –17 945,0 грн., за грудень 2003 р. відповідно - 15 833 і 17 002,0, від’ємне значення –1 169,0.
Як вбачається з пояснень директора ТзОВ фірми „Мета” Шабатури С.В. (а.с.87) оплата за придбаний у ТОВ „Фоліо” цукор-пісок не була проведена протягом 2-х років, лише у листопаді 2005 р. на вимогу товариства було відпущено 16 тонн цукру на суму 46720,0 (в т.ч. ПДВ –7 786,67), а у лютому 2006 р. відпущено товару на суму 35 111,92 грн. (в т.ч. ПДВ –5 891,93), виписані податкові накладні, які включені до податкових декларацій з ПДВ відповідно за 11 місяць 2005 р. та 2 місяць 2006 р. (а.с.10-14). При цьому у податковій декларації за листопад 2005 р. сума податкового зобов’язання склала –36 588,0, сума податкового кредиту –36 614,0, за лютий 2006 р. відповідно –69 898,0 та 71 135,0.
Водночас, позивачем не доведено, що дана господарська операція здійснена для повернення боргу перед ТОВ „Фоліо”, а в накладних і податкових накладних зазначено, що це продаж і оплата з розрахункового рахунку та не проведено коригування ПДВ.
При проведенні комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ фірми „Мета” за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2005 р. (акт перевірки від 31.10.2005 р.) Луцькою ОДПІ направлені запити до ДПІ у Печерському районі про проведення зустрічної перевірки ТзОВ „Фоліо” (код 31028089) з питань підтвердження суми ПДВ, включених в книгу реалізації по податкових накладних №304 від 11.11.2003 р. та №240 від 26.12.2003 р. (а.с.90-91). ДПІ у Печерському районі м. Києва у відповіді на запит від 29.12.2005 р. №19933/7/15-1010 повідомило, що ТОВ „Фоліо” зареєстроване в ДПІ Печерського району м. Києва 27.07.2000 р. за №23976. На підставі акта №4880 від 14.02.2005 р. та відповідно до п.9.6 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість” анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №37546857 від 31.07.2000 р., інд. податковий номер товариства 310280826103, остання звітність до ДПІ подана за 2001 рік, рішенням господарського суду м. Києва за №8/5 від 27.01.2005 р. скасовано державну реєстрацію ТОВ „Фоліо”.
Таким чином, ТОВ „Фоліо”, яке повинно було сплатити зазначені суми податку на додану вартість до бюджету, її не сплатило, що спричинило ненадходження даних сум податку до бюджету, а відповідно не було і надмірної сплати податку. А на момент нібито повернення товару було скасовано державну реєстрацію товариства за рішенням господарського суду м. Києва та анульовано свідоцтво платника ПДВ на підставі акту №4880 від 14.02.2005 р., що свідчить про відсутність господарської діяльності товариства.
Відповідно до підп. 7.2.3 ст.7 Відповідно до підп. 7.2.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам підп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону, який передбачає, що податкова накладна має містити окремими рядками, зокрема, податковий номер платника податку (продавця та покупця).
Водночас, як вбачається з даних ДПІ у Печерському районі м. Києва фактично індивідуальний податковий номер ТОВ „Фоліо” –310280826103, свідоцтво платника ПДВ - 37546857, в податкових накладних №304 і 240 зазначено відповідно –310280826108 і 37546867, таким чином, податкові накладні не відповідають вимогам підп.7.2.1 ст.7 Закону, а тому є недійсними.
В разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної ТзОВ фірма „Мета” згідно з п.7.2.6 ст.7 Закону повинно було звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем знаходження з доданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява була б підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість , сплачену у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
З такою заявою ТзОВ фірма „Мета” до податкового органу не зверталось, податкові накладні обліковано, а суми податкового кредиту включено до податкової декларації з податку на додану вартість.
Згідно підп. 7.4.5 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Заперечення позивача щодо неправомірного проведення невиїзної документальної перевірки спростовуються наступним. Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних , виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327, зареєстрований в МЮ України 25.08.2005 р. за №925/11205.
Як з’ясовано у ході розгляду справи, податковим органом органом надіслано на фактичну адресу товариства лист від 10.01.2006 р. № з пропозицією надати всю наявну інформацію щодо взаємовідносин з ТзОВ „Фоліо”, лист вручений 12.01.2006 р. секретарю Шабатура С.В., що підтверджується довідкою Луцького поштамту від 14.09.2006 р. (а.с.88). Представник товариства до ОДПІ не з’явився, про що складений акт про неявку від 15.02.2006 р. (а.с.48). 17.02.2006 р. Луцька ОДПІ направила товариству лист №10/23-103, яким запрошує прибути для підписання акта перевірки, даний лист отримано 20.02.2006 р. працівником товариства Барась Т.В. (а.с.47). Представник товариства не з’явився для підписання і отримання копії акту невиїзної документальної перевірки, про що складений акт від 22.02.2006 р. (а.с.46). У зв’язку з цим Луцькою ОДПІ 22.02.2006 р. надіслано рекомендованим листом за №2256/10-23-103 акт перевірки та 28.02.2006 р. податкове повідомлення-рішення від 28.02.2006 р. №0004162301/0. Таким чином, дії податкового органу щодо проведення зазначеної документальної невиїзної перевірки та оформлення її результатів відповідають зазначеним вище вимогам.
Згідно підп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підп.”б” підп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону , такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата , та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесят відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також норми чинного законодавства і судову практику Верховного суду України щодо перегляду матеріалів справ у касаційному порядку з аналогічним предметом спору, господарський суд дійшов висновку, що Луцькою ОДПІ правомірно за результатами перевірки встановлено, що позивачем зайво віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 13 638 грн. при придбанні товарів від ТОВ „Фоліо”, застосовані штрафні (фінансові) санкції та прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись Конституцією України, Законами України „Про податок на додану вартість”, „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ст.ст.69,71,79,86,158-160 КАС України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
1. У позові відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.І. Соломка
Дата виготовлення повного
тексту постанови – 19.09.2006р.