Справа № 2-а-806/11

П  О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2011 р.                                                             м.Бережани

  Бережанський  районний суд Тернопільської області в складі:

               головуючої - судді                                                         Данилів О.М.

               при секретарі                                                                 Уляшевій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  Бережанського ВДАІ в Тернопільській області  про скасування постанови  про притягнення до адміністративної відповідальності,-

                                                                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

         ОСОБА_1, вказуючи, що  інспектором ВДАІ Крупієм А.В. була складена постанова серії  ВО № 063438,  з якої вбачається,  що вона 27 лютого 2010 року,  в місті Бережанах Тернопільської області, на вул.Тернопільській, порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку  транспортного засобу  «ДЕО СЕНС» із д.н.з. НОМЕР_1 ближче десяти метра від пішохідного переходу,  і цією  постановою її  було  притягнуто до  адміністративної відповідальності за  ст. 122 ч.1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн..                                                    

       Позивачка,  вважаючи  дії  інспектора ВДАІ Крупія А.В. неправомірними, а винесену ним 27 лютого 2010 року постанову серії  ВО № 063438  незаконною, звернулася до суду із адміністративним позовом про її скасування.

       В судовому засіданні позивачка підтримала  свої позовні вимоги, просить їх задоволити, дала суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

       Представник відповідача   в судове засідання  не з’явився  та  не повідомив суд про причину своєї неявки, хоч  належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, а тому суд вважає,  що відповідач без поважних на те причин не з”явився до суду, що дає суду підставу  розглянути справу  у його відсутності по наявних матеріалах справи.

        Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення позивачки, прийшов  до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із слідуючих підстав.

     У відповідності до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини  і основоположних свобод»  від 11 вересня 1997 року,  кожен має право  на справедливий і публічний розгляд  його справи  упродовж розумного строку  незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав  та обов”язків цивільного характеру.

        Статтею 18 КАСУ  передбачено підсудність адміністративних справ  місцевим загальним судам  з приводу рішень, дій чи  бездіяльності суб'єктів владних  повноважень у справах  про притягнення до адміністративної відповідальності.  

              Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів і технічних засобів,

що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

          Із оглянутої у судовому засіданні постанови  ВО № 063438 від 27 лютого 2010 року вбачається, що позивачка 27 лютого 2010 року в  Бережанах Тернопільської області, на вул.Тернопільській, здійснила зупинку  транспортного засобу  «ДЕО СЕНС» із д.н.з. НОМЕР_1 ближче десяти метрів від пішохідного переходу, за що була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі   255 грн..

      В судовому засіданні позивачка пояснила, що 27 лютого  2010 року  вона можливо і керувала транспортним засобом  «ДЕО СЕНС» із д.н.з. НОМЕР_1  так як регулярно по особистих справах  використовує зазначений транспортний засіб, однак не зустрічала працівників ДАІ,  та жоден працівник ДАІ зауважень  цього дня щодо порушення нею Правил дорожнього руху їй  не робив,  на неї не складався  протокол про адміністративне правопорушення та не виносилася постанова про накладення на неї адміністративного стягнення. Вважає дії працівника ВДАІ незаконними,  оскільки відповідач, виносячи постанову про порушення нею Правил дорожнього руху, не  залучив  у якості свідків осіб, які би могли бути очевидцями зазначеного факту, та не відібрав  від них письмових пояснень.  Про те, що на неї було накладено адміністративне  стягнення вона  дізналася  лише  3 лютого 2011року із повідомлення Державної виконавчої служби про необхідність сплати штрафу, а тому просить поновити їй строк на оскарження зазначеної постанови, оскільки він був пропущений із поважних причин.      

        Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, а останній на неодноразові виклики в судове засідання не з”явився і не надіслав суду заяви, у якій би зазначив своє ставлення до заявленого позову та  не представив суду доказів, що підтверджують правомірність його дій та  винність позивачки у скоєнні  даного правопорушення.  

       Єдиним доказом в справі про вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого ч.1                        ст.122 КУпАП, є постанова про адмінпорушення від 27лютого 2010 року, з якої видно, що вона вчинила правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, проте відповідно до ст. 251 КУпАП порушення повинно було фіксуватися за допомогою технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чого зроблено не було. Протокол про адмінпорушення на вимогу суду відповідачем представлений не був. Інших фактичних даних, які би підтвердили вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, в справі не має.

         Викладене дає підстави вважати, що інспектором не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять безперечних доказів і є недостатніми для однозначного висновку про винуватість позивачки в порушенні  нею Правил дорожнього руху України, а тому дії працівника ВДАІ  щодо притягнення позивачки  до  адміністративної відповідальності за   ч.1  ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного  стягнення у вигляді штрафу у розмірі   255грн., слід визнати  неправомірними.                         

            На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 10, 11,12,17,18, 71, 86, 158 –162, 185-186 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280, 287, 288,  289 КУпАП, суд,-

                                                     П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

           Позовні вимоги  ОСОБА_1   задоволити.

           Поновити  ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним

позовом.

           Скасувати постанову серії ВО № 063438 від 27 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_1   адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу даного  адміністративного правопорушення.

          Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Бережанського районного суду

                   Тернопільської області                                        підпис                  Данилів О.М.

Копія з оригіналом вірна.

Оригінал постанови знаходиться в справі № 2а-806/11р.

                   В.о. голови Бережанського районного суду

           Тернопільської області                                                             Шміло В.І.