Справа №  2-а-219/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2011  року  суддя  Дебальцевського міського суду Донецької області Попович Т.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про відновлення строку звернення до суду, визнання дії відповідача неправомірними, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги, зобов»язання  в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу.  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Дебальцевського міського суду з адміністративним позовом  до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про відновлення строку звернення до суду, визнання дії відповідача неправомірними, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги з січня 2006 року по листопад  2010 року в сумі 6882 грн. 50 коп., зобов»язання  в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу.   

В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності  з 01.01.2006 року,  має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач у встановлений судом строк заперечень не надав.

Ухвалою Дебальцевського міського суду від 03 грудня 2010 року адміністративний позов в частині вимог про відновлення строку звернення до суду, визнання дії відповідача неправомірними по 29 травня 2010 року, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги з 2006 року по 29 травня 2010 року,–залишений без розгляду.

Суд дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позовні вимоги в частині вимог про визнання дії відповідача неправомірними з 30 травня 2010 року, стягнення недоотриманної щомісячної державної соціальної допомоги з 30 травня 2010 року по 30 листопада 2010 року, зобов»язання  в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які  є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве та отримує пенсію за віком (а.с.5-7).

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас статтею 7  цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня  2007 року № 107-VI (надалі - Закон № 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10- рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно  до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно   до  Закону   України   «Про Державний бюджет України на   2008   рік та про

внесення  змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року, втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня –48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-29 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України  № 10-рп від 22 травня 2008 року та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено  правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Факт відсутності визначення та врегулювання  на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни»не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та  підтримки його як дитині війни.

Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року за № 1646, встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність:  з 1 листопада 2009 року - 573 гривень,  з 1 січня 2010 року - 695  гривень, з 1 квітня –706 гривень.

           Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»№  2154 від 27 квітня 2010 г., встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України  суд розглядає  адміністративні справи  не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів  сторін, чи третіх осіб, про захист  яких  вони просять.

Враховуючи положення ч.2 ст.11 КАС України та керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення суд виходить за межі позовних вимог   і визнає дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Дебальцеве щодо відмови у виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 30.05.2010 року по 30 листопада 2010 року - протиправною, та поновлює порушене право шляхом зобов’язання  Управління Пенсійного Фонду України в м. Дебальцеве провести позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 30.05.2010 року по 30 листопада 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Суд вважає, що вимоги позивача про зобов»язання  відповідача в подальшому здійснювати нарахування  підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є незаконними, оскільки згідно вимог ст.. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб…

 Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України

          Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18,  41, 69-71, 94, 99, 155, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185,186, 254 КАС України, Рішення Конституційного Суду України  від 09.09.2010 року № 19-рп/2010 р. суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання дії відповідача неправомірними з 30 травня 2010 року, стягнення недоотриманної щомісячної державної соціальної допомоги з 30 травня 2010 року по 30 листопада 2010 року, зобов»язання  в подальшому нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу– задовольнити частково.

Визнати дії  Управління Пенсійного Фонду України в м. Дебальцеве щодо відмови  у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з 30 травня 2010 року по 30листопада 2010 року  - протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області  провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.  1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 30 травня 2010 року по 30листопада 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп.           

           Допустити негайне виконання постанови.

           Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.  

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.  

          Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови  у письмовому провадженні  апеляційна скарга подається протягом десяти днів  з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Дебальцевський міський суд.         

         Суддя Дебальцевського

              міського суду                                                              Т.М.Попович