Справа №2-38/11   

4

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011року                                                        м. Болехів                                                                           Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді  Головенко О.С.

секретаря                             Латик В.Є

з участю  позивачів                    ОСОБА_1,  її представника адвоката ОСОБА_2

відповідача                                  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за  позовом  ОСОБА_1 ОСОБА_3  до ОСОБА_5 про  визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

13 січня 2011року позивачі звернулися  із зазначеним позовом, посилаючись на те, що державним виконавцем  Бунчак Л.Я. проведено опис та накладено арешт на майно, яке належить їм на праві приватної власності. Просять визнати право власності на майно, що описане, звільнивши його з під арешту:   телевізор «Електрон», вартістю 300грн.,  телевізор «Щарп», вартістю 500грн.,  музичний центр «Шарп», вартістю 150грн.,  мебельну стінку «Свірж»,  вартістю 800грн.,  м’яку частину, вартістю  вартістю, 800грн.    

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1підтримала  позовні вимоги  та просили суд звільнити майно описане з під арешту. На підтвердження своїх доводів покликалася на те, що  їхній син ОСОБА_5  до майна, яке описане, немає ніякого відношення, так як  вона разом з чоловіком придбала його за власні кошти , ще в ті часи, коли їхній син був малолітнім і в силу цього не міг його придбати.  Зокрема, телевізор «Шарп»був придбаний в 2000році,  @Електро»- 20 років назад,  меблі «Свірж»- в 2000році.

Позивач  ОСОБА_3 подав заяву , в якій просить слухати справу без його участі  та зазначає, що підтримує позовні вимоги.

Відповідач  ОСОБА_5  позовні вимоги визнав та вказав, що всі описані речі є власністю його батьків, позивачів по справі, придбані за їх кошти та знаходяться в їх будинку. Особисто він немає ніякого відношення до цього майна,  яке було придбано в ті часи, коли він був маленьким. На даний час йому виповнилося 23 роки , не працює.  

Ухвалою суду  до участі в справі залучено відповідачем Долинську  ОПДІ, оскільки опис майна  проводився  для забезпечення стягнення майна на користь держави.

Його представник в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи   ( а.с.15, 21).

 Заслухавши пояснення  сторін,  свідків, дослідивши зібрані у справі докази, та давши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до  задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з- під арешту.

Так, згідно зі  статтями ст.319, ст.392 ЦК України право власності- це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування, і розпорядження майном. Кожен громадянин України має право володіти, користуватися і розпоряжатися майном на власний розсуд . Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.  Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.  

Судом встановлено, що 16 грудня  2010року  державним виконавцем відділу державної виконавчої служби м.Болехова на виконання  постанови Болехівського суду від15.07.2010року про стягнення з  ОСОБА_5  штрафу в розмірі 2550грн. описано і накладено арешт на майно боржника- телевізор «Електрон», вартістю 300грн.,  телевізор «Шарп», вартістю 500грн.,  музичний центр «Шарп», вартістю 150грн.,  мебельну стінку «Свірж»,  вартістю 800грн.,  м’яку частину, вартістю , вартістю, 800грн.,   (а.с.5-8).

З пояснень свідків  ОСОБА_6,  ОСОБА_4, ОСОБА_7 вбачається, що меблі, які описані, є  абсолютно старими меблями, зношеними,  і вони були придбані позивачами, коли відповідач (їх син ОСОБА_5, 1986р.н.) був неповнолітнім.

 А отже, включення їх до акту опису та накладення арешту суперечить чинному законодавству, оскільки порушує їх право  власності  

Судові витрати за клопотанням позивачів суд покладає на них.

З врахуванням викладеного,  ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.319, ст.392 Цивільного Кодексу України,  керуючись ст.57, 169, 212 , 213, 215, Цивільно-процесуального кодексу,  суд

                                                                            Р і ш и в :

Позов задоволити  .

Визнати за ОСОБА_1,   ОСОБА_3 право власності на майно:   телевізор «Електрон», вартістю 300грн.,  телевізор «Щарп», вартістю 500грн.,  музичний центр «Шарп», вартістю 150грн.,  мебельну стінку «Свірж»,  вартістю 800грн.,  м’яку частину, вартістю , вартістю, 800грн.,  та звільними це майно  із- під арешту згідно  акту опису й арешту  майна серії А17 №957336, складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Болехівського  міського  управління юстиції   16.12.2010року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів  з дня його проголошення.  Якщо особи, які брали участь  в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення,  то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                О.С.Головенко