справа №  2-а-255/11

    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року  Суддя Карлівського районного суду Полтавської області Жмурко П.Я., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Карлівка адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі про нарахування та виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни ,-  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2010 р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року встановлено, що не можна вносити зміни до інших законів ЗУ «Про Держбюджет». Відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30%, як це передбачено ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», натомість нараховував їй 10% підвищення до пенсії. Про те, що визначена Законом надбавка до пенсії йому протиправно не виплачувалась він дізнався лише на початку 2009 року, у зв’язку з висвітленням  цієї інформації у пресі.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він зазначає, що підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначає, що позов не визнає.

Від відповідача також надійшло заперечення на позов в якому він просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки нарахування проводилось згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи  здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Доводи відповідачів про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Також підлягає задоволенню вимоги за 2009 та 2010 рік.

Водночас вважаю за можливе, враховуючи вищевикладене, задовольнити позовні вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача, щодо не нарахування встановленого законом підвищення до пенсії у розмірі 30%, протиправними

Вважаю, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 87 ч.2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.   

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 71, 100, 122, 158-163 КАС України, ст. ст. 6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», -

П О С Т А Н О В  И В:

Позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в  Карлівському районі про нарахування та виплату 30 % надбавки до пенсії як дитині війни задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а також за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року -  протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, а також за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 03,40 гривень.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.          

   Суддя                                                                                              Жмурко П.Я.