ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року справа № 2а-184/11
Малиновський районний суд міста Одеси
в складі головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Бондаренко Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області Янюк Костянтина Леонідовича, УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області Янюк Костянтина Леонідовича, УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що винесена інспектором постанова ВН № 357184 від 12.11.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КпАП України є необґрунтованою, безпідставною та не підтвердженою належними доказами, тобто підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву в якій уточнив позовні вимоги, справу просить розглянути в його відсутність.
Представник УДАІ ГУМВС України в Одеській області надав заяву в якій справу просить розглянути в порядку письмового провадження.
Інспектор ДПС м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області Янюк Костянтин Леонідович в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Відповідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2010 року інспектором ДПС м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області Янюк Костянтином Леонідовичем, винесено постанову серії ВН № 357184, згідно якої водій ОСОБА_1, 12.11.2010 року керуючи автомобілем КІА д/н НОМЕР_1 в місті Одесі по вулиці Преображенській в місті Одесі, при повороті ліворуч на регульованому перехресті, не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїзну частину по пішохідному переходу, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов’язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази (ст. 69 КАС України) про вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 122, 293 КпАП України, ст. ст. 69, 71, 86, 159-163, 171-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дії інспектора ДПС м. Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області Янюк Костянтина Леонідовича, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладення штрафу в розмірі 425,00 гривень –неправомірними.
Скасувати постанову ВН № 357184 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 12.11.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України –закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Михайлюк