Судове рішення #13785288


                                                  

                                                                                                                         Справа №1519/2–2489/11

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого –судді Бобуйок І.А.

при секретарі –Алмановій І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа –Одеська Нова Біржа,  про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,         

  

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, та визнання за ним права власності на вказану квартиру. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 17.06.1997 року між позивачем та відповідачами на Одеській Новій Біржі було укладено договір №460/97 купівлі-продажу нерухомого майна, за яким позивач купив у відповідачів квартиру за адресою АДРЕСА_1. В договорі записано: «договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає». До підписання договору позивач передав відповідачам обговорену заздалегідь суму грошей в рахунок вартості придбаного житла, відповідачі передали позивачу житло та виконали всі умови договору. Позивач вселився в придбану квартиру, проживає та зареєстрований в квартирі по теперішній час, несе витрати по утриманню, оплаті житла. Весною 2010 року позивач втратив оригінал договору купівлі-продажу квартири. Звертався до Столу знахідок м. Одеси, але це не дало результату.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не зґявились, сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили. Третя особа у судове засідання не зґявилась, сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України у звґязку з неявкою відповідачів, враховуючи відсутність заперечень від позивача, ухвалив слухати справу у порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 17.06.1997 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна №460/97, зареєстрований на Одеській Новій біржі, згідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купив квартиру за адресою: АДРЕСА_1,, що підтверджується копією договору купівлі-продажу       №460/97 від 17.06.1997 року.

Спірна квартира станом на 31.01.2011 року зареєстрована за позивачем ОСОБА_1 за правом приватної власності, що підтверджується відповіддю КП «ОМБТІ та РОН»на запит суду.

Судом встановлено, що сторони договору здійснили усі вимоги щодо даного правочину: позивач фактично став власником квартири, поселився у ній, офіційно зареєструвався в квартирі, яка є його постійним місцем мешкання.

У відповідності з ч. 2 ст. 47 ЦК України (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.

Позивач повністю виконав угоду, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3  ухиляються від нотаріального оформлення угоди. Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють визнати договір купівлі-продажу квартири за адресою:

АДРЕСА_1, укладений сторонами по справі 17.06.1997 року, дійсним і визнає за ОСОБА_1 право приватної власності на цю квартиру.

Суд, у зв’язку з неявкою відповідачів в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Керуючись ст. 12 Закону України «Про власність», ст. 47 ЦК України (1963 року) ст.ст. 328, 334 ЦК України,  ст.ст. 169, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд -

                                                         

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа –Одеська Нова Біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності –задовольнити.

          Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 за номером №460/97 від 17.06.1997 року.

          Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

 Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація