Справа №  2-113/11

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2011 року                                                                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді                                                            Гусєвої Н.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра –Україна»»до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -

встановив:

Позивач звернувся з зазначеним позовом до суду, в якому просить стягнути на його користь з відповідача 39 930,46 грн. в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу. В своєму позові позивач посилається на те, що 14 червня 2008 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб ISUZU, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 Вказаний транспортний засіб було застраховано власником в ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра –Україна»»та після настання страхового випадку власнику застрахованого майна позивачем було відшкодовано шкоду в розмірі 64 920,46 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Одеській філії ВАТ СК «Дженералі Гарант», яка і із вказаної суми на регресну вимогу відшкодувала позивачу 24 990,00 грн. Сума, яка залишилася до відшкодування позивачу відповідачем у справі в добровільному порядку не сплачується, у зв’язку з чим позивач змушений звертатися до суду. Крім того, позивач в позові просить суд стягнути на його користь судові витрати.

Сторони в судове засідання не з’явились, представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в відсутність представника позивача та прийняти рішення на підставі документів, які є в матеріалах цивільної справи. Також представник позивача в своїй заяві заявила про свою згоду на заочний розгляд справи в разі неявки відповідачів в судове засідання.

Відповідач у справі ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, однак до суду не з’являвся, клопотання про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки також не повідомляв. Так, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України судом надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, відповідно до повернутих поштових повідомлень відповідач ОСОБА_1 за цією адресою не проживає, але відповідно до ч. 5 с. 74 ЦПК України в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином.

Враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлявся судом про дату час та місце розгляду справи, а також згоду представника позивача, що викладена у її письмовій заяві, суд вважає за можливе у відповідності до ч.4 ст.169 ЦПК України ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою задоволенню із наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із договору страхування, пов'язані з правом особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.

В судовому засіданні судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

15 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, на підставі якого позивач взяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму в порядку, визначеному договором (а.с.6-115). Згідно постанови Арцизького районного суду Одеської області від 13 серпня 2008 року ОСОБА_1 –відповідача у наявній справі визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за те що він 14 черовня 2008 року о 03 годині 15 хвилин на 28 кілометрі автодороги Київ-Одеса, керуючи транспортним засобом марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом, не обрав безпечної дистанції, в результаті засліплення, змінив напрямок руху та скоїв зіткнення з автотранспортним засобом ISUZU NQR71P, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв на правому узбіччі, чим порушив п.п.2.3, 19.3, 12.1 Правил дорожнього руху України. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспорті засоби отримали механічні пошкодження (а.с.18). Згідно звіту №1542 від 26 червня 2008 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ISUZU NQR71P, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 26 червня 2008 року складає 65 287,45 грн. (а.с.20-38). Дл участі в проведенні оцінки ОСОБА_1 неодноразово запрошувався (а.с.19). Відповідно до страхового акту №2515.06.08 Страховиком вирішено відшкодувати згоду  страхове відшкодування в розмірі 64 420,46 грн., яка визначена розрахунком страхового відшкодування до страхового акту №2515.06.08 (а.с.41) Винагородонабувачу, який підтвердив свою згоду на виплату вказаної суми власнику пошкодженого транспортного засобу –страхувальнику ОСОБА_2 (а.с.12, 39-40). Вказану суму позивач перерахував Винагородонабувачу, що підтверджується платіжним дорученням №303 від 01 серпня 2008 року (а.с.42). Згідно платіжного доручення №29 від 27 січня 2009 року позивачем за проведення товарознавчого дослідження автомобіля ISUZU NQR71P, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перераховано ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон»»500 грн. (а.с.73). Як вбачається з заяв про виплату страхового відшкодування власник транспортного засобу ISUZU NQR71P, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 (а.с.16) звертався до позивача за виплатою страхового відшкодування (а.с.13-14, 15). Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою відшкодувати 39 930,46 грн., однак ця вимога відповідачем залишена без задоволення (а.с.44, 47).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п.3 ч.1 ст.988 ЦК України).

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Ст.60 ЦПК України на сторони покладено обов’язок по доведенню обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка відповідно передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні повністю знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що позивач, який відшкодував шкоду, завдану відповідачем у справі, має право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 у розмірі виплаченого відшкодування і відповідач у справі має відшкодувати позивачу понесені позивачем збитки, сплачені Страхувальнику при настанні страхового випадку. Однак, оскільки відповідач свідомо ухилився від виконання свого обов’язку, покладеного на нього законодавством, сума страхового відшкодування підлягає стягненню з нього в примусовому порядку в розмірі, зазначеному позивачем.

На підставі вищезазначеного, суд, оцінивши в сукупності всі добуті в судовому засіданні докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він заснований на законі та доведений відповідними доказами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, у зв’язку із задоволенням позовних вимог позивача, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які були сплачені позивачем при зверненні з цим позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №604 від 06 серпня 2009 року та №598 від04 серпня 2009 року (а.с.1, 2).

На підставі ст. ст. 979, 988, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 57-60, 64, 88, 158, 208, 209, 212-215, 224-226, 228, 233  ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра – Україна»» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра – Україна»» суму страхового відшкодування в розмірі 39 930 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра – Україна»» судові витрати: судовий збір в розмірі 339 (триста тридцять дев’ять) гривень 30 копійок та витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду                                                           Гусєва Н.Д.