Справа № 2а-373/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі:головуючого судді Далматової Г. А.
при секретарі Філіпповій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Ізовіта Володимира Івановича про визнання протиправним рішення інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Ізовіта В.І. про визнання протиправним рішення інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АІ №287796 від 08 лютого 2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 07 лютого 2011 року близько 23 години 57 хвилин на автомобілі RENAUIT MAGNUM, державні номерні знаки НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ-Овруч та на 21 кілометрі був зупинений інспектором ДПС Вишгородського взводу ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, оскільки він начебто рухався зі швидкістю 70 км/год. при встановленому обмеженні швидкості 40 км/год., швидкість вимірювалась приладом "Беркут". За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, на нього постановою серії АІ1 №287796 від 08.02.2011 року накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень. Вважає рішення інспектора про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним, протиправним і безпідставним, а накладене адміністративне стягнення таким, що підлягає скасуванню. Під час руху він спостерігав за швидкістю, зазначеною на спідометрі автомобіля, оскільки йому відомо, що дану ділянку дороги весь час патрулюють працівники ДАІ та що суми штрафів за порушення ПДР, досить високі. Зазначає, що рухався з допустимою швидкістю, а саме близько 40 км/год. Ідентифікувати вказану швидкість не можливо, оскільки на приладі "Беркут" не вказано ні державного номеру автомобіля, ні часу коли було зафіксовано вказану швидкість. Крім того він рухався у загальному потоці машин, тому вказана швидкість може належати будь-якому іншому автомобілю, який рухався в попутному, або в протилежному напрямку. Просив суд визнати протиправним рішення інспектора ДПС Ізовіта В.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АІ1 №018367 від 08.02.2011 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, проте на адресу суду надіслав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути без його участі.
В судове засідання інспектор ДПС Вишгородського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Ізовіта В.І. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, що дає можливість на підставі ч.4 ст. 128 КАС України розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до такого.
В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ1 №287796 від 08.02.2011 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 №018367 від 08.02.2011 року ОСОБА_1 07 лютого 2011 року о 23 годині 57 хвилин, керуючи автомобілем RENAUIT MAGNUM, державні номерні знаки НОМЕР_1, на 21 кілометрі автодороги Київ-Овруч в зоні дії дорожнього знаку 3.29 "обмеження максимальної швидкості 40 км/год." рухався зі швидкістю 70 км/год., перевищивши швидкість на 30 км/год., швидкість вимірювалась приладом "Беркут" №0801091, його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не визнав факт вчинення ним правопорушення і у своїх поясненнях в протоколі зазначив про це.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився та доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.
Стаття 251 КпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте в судовому засіданні встановлено, що свідки правопорушення не були ні запрошені, ні допитані.
Продемонстрований інспектором ДПС ОСОБА_1 фрагмент з приладу, що вимірює швидкість автомобіля, не може бути доказом скоєння правопорушення, оскільки за його допомогою, встановити який саме автомобіль рухався з перевищеною швидкістю неможливо.
Відповідно до п. 12.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37.
Згідно з п. 1.6 Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 р. N 466 "Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" з метою вдосконалення роботи підрозділів Державтоінспекції з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису та підвищення ефективності нагляду за дорожнім рухом перед начальниками ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі поставлена вимога щодо виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, відео матеріалів, показів свідків тощо).
Крім того, згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним рішення інспектора ДПС Ізовіта В.І. та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 серії АІ1 №018367 від 08.02.2011 року за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Ізовіта Володимира Івановича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України визнати протиправним.
Постанову інспектора ДПС Вишгородського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області Ізовіта Володимира Івановича в справі про адміністративне правопорушення серії АІ1 №018367 від 08 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255,00 гривень скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. l ст. 122 КпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду Г. А. Далматова