Справа № 2-а-203/11

                                                            ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 лютого 2011 року              Братський районний суд  Миколаївської області

в складі: головуючої-судді Марценюк С. А.  

при секретарі:  Романенко М. О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування та визнання нечинною постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                          В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справ про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 27 січня 2011р. інспектором ДАІ ВДАІ з ОАТ м. Вознесенська була винесена Постанова № ВЕ №235808 про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, згідно якої його було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Однак дану постанову він вважає незаконною та просить її скасувати.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - УДАІ УМВС України в Миколаївській області, за викликом до суду не з'явився, заперечень проти позову не надав та з заявою про перенесення розгляду справи до суду не звертався, в зв'язку з чим суд розглянув справу у відсутності його представника.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 27 січня 2011 року інспектором ДАІ ВДАІ з ОАТ м. Вознесенська Барановим В.О. було винесено постанову ВЕ №235808 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 255 грн.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 27 січня 2011 року він дійсно перебував в м.Вознесенськ, керував транспортним засобом ВАЗ 2115 державний номерний знак НОМЕР_1, однак заперечував факти, вказані в постанові.

Вивчивши матеріали справи, було виявлено, що вказана постанова складена з порушенням вимог ст.283 КУпАП, а саме: постанова винесена незаконно та з порушенням норм чинного законодавства з огляду на наступне, не зазначені прізвища, адреси свідки чи потерпілі (пішохід), які могли підтвердити чи спростувати факт даного правопорушення, не надано до матеріалів справи письмові пояснення; відсутні докази які підтверджували б факт мого правопорушення, так як не велася фото-кіно-або відео зйомка;

Також, позивачу не були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Згідно п.18.1 ПДР позивач, наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, зменшив швидкість, щоб дати дорогу пішоходу, який нерухомо стояв і не намагався переходити пішохідний перехід, тому я продовжив рух.

Стаття 255 КУпАП визначає перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення. Так п.1 ч.І ст.255 КУпАП передбачає складання протоколів органами внутрішніх справ і у цьому пункті визначено вичерпний перелік статей та частин КупАП за якими органи внутрішніх справ мають право та повноваження складати протоколи про адмінправопорушення. У цьому ж пункті відсутні ч.І та ч.2 ст.122 КУпАП, тобто посадові особи не мають повноважень складати протоколи про адмінправопорушення за ч.1,2 ст.122 КупАП.

Крім цього, інспектором ДАІ, в порушення вимог ст.. 33 КУАП, при визначені розміру штрафу не було враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення.

У відповідності зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, дані обставини не були спростовані відповідачем та останній не надав доказів на підтвердження обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, та в постанові про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а тому вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити, скасувати постанову серії ВЕ №235808 від 27 січня 2011 року, закрити провадження в справі на підставі ст. 247 п.1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 289, 292, 293 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 159-163, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

   ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування та визнання нечинною постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову ВЕ №235808 від 7 січня 2011 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень – визнати незаконною та скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова Братського районного суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Братського

районного суду                                                                             С. А. Марценюк