2-234/11 .

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03. 2011 року  Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого

судді  Гулієвої М.І.

При секретарі Кунець О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  стягнення боргу,-                           

                                                                        в с т а н о в и в

        Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, посилаючись на те, що у2008р.  відповідачі  позичили у нього терміном на1 рік 4500 доларів США та 24000 грн., для зайняття підприємницькою діяльністю, від якої позивач згідно попередніх домовленостей мав отримувати дохід.Відповідачі повернули  частину його доходу в сумі 19800грн, а основну суму боргу не повернули по даний час, посилаючись на відсутність коштів.У зв”язку  з чим він вимушений був звернутись у Франківський РВ із заявою про вчинення злочину, однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено .Просить стягнути  борг в сумі 4500доларів США по курсу НБУ та 24000грн.,30000грн.моральної шкоди, оскільки  він тривалий час перебував у лікарні, є інвалідом 3 групи та вимушений був позичати кошти на лікування у сторонніх осіб, а також судові витрати.

      26.03.2010р. позивач подаяв заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути в його користь борг в сумі 55140грн.,1084,8грн. як 3% річних,4086,12грн. індексу інфляції, 30000грн.моральної шкоди, а всього 90310,92грн.та судові витрати.

      У судовому засіданні  позивач та його представник  позовні вимоги підтримали, дали аналогічні пояснення, просять позов задоволити.

      Відповідачі  у судове засідання не з”явилися, не повідомили про причини неявки, хоч належно увідомлені про час та місце слухання справи. З матеріалів вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності, згідно ст.169 ЦПК України.

      У попередньому засіданні відповідачка позов визнала частково та пояснила, що дійсно  у них була домовленість на зайняття спільним бізнесом, позивач позичив їм 24000грн.та 4500доларів США.19800грн. вони повернули, залишилось боргу 4500доларів США та 4200грн.Суму боргу не сплатили у зв»язку з тяжким матеріальним становищем.         

      Заслухавши пояснення  позивача,його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,що  позов  підлягає до  часткового задоволення.

        Як встановлено судом, 01.06.2008р. між сторонами фактично укладено договір позики , згідно якого відповідачі позичили у ОСОБА_124 000 грн. та 4500 доларів США для зайняття підприємницькою діяльністю,з них повернули 19800грн., що вбачається з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи ЖРЗПЗ №1424 від 24.03.2009р.

        Відповідно до ст.1046  ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій грошові кошти, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

          Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.Якщо договором не встановлено строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред»явлення вимоги.

          Однак, незважаючи на неодноразові звернення позивача щодо повернення  позики, відповідачі суму боргу не повернули по даний час.

          Одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору( ст.525,526 ЦК України).

          Як зазначено у ст. 1050 ЦК України ,якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов”язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК, за якою боржник,який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлено договором.

         Відповідно до ст.60 ЦПК України,кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Позивачем не надано , а в судовому засіданні не здобуто доказів в підтвердження не повернення боргу в сумі 24000грн., а тому в цій частині  позовні вимоги слід задоволити частково в сумі 4200грн., що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.           

         Таким чином, судом встановлено, що відповідачі в односторонньому порядку відмовилися від виконання взятого на себе зобов”язання та на вимогу позивача не повернули суму позики. У зв”язку з наведеним з відповідачів слід солідарно стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з серпня 2009р. по березень 2010р.,згідно позовних вимог, а також 3% річних за вказаний період, тобто  4200грн. та 4500 доларів США, що по курсу НБУ становить 35685грн., а всього 39885грн. основного боргу,  282,04грн. індексації (39885 грн. х 0,0998, 1,009,1,008, 1,011,1,009,1,018,1,019= 39,8+40,24+40,20+40,32+40,24+40,6+40,64), 3% річних( 1196,55/365 х 240=786,77грн),а всього- 40953,81грн.

           Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає у душевних стражданнях,яких особа зазнала   у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім»ї чи близьких родичів .

            Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

            Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування  моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в сумі 2000грн.

            При цьому розмір відшкодування визначається судом  виходячи з характеру порушення, глибини душевних страждань позивача, який не мав можливості користуватись належними йому коштами,змушений був змінювати звичний уклад свого життя, суд враховує  ступінь вини відповідачів, а також вимоги розумності та справедливості.                    

            Відповідно до ст.88 ЦПК України ,стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.Таким чином, з відповідачів слід стягнути сплачені позивачем судові  витрати  в сумі 550грн.

         Керуючись ст. ст. 10,11,60,174,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст. 509, 526, 530, 612, 1046-1049 ЦК України , суд,-                                     

                                                                        В И Р І Ш И В  :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно в користь ОСОБА_1   39885 грн.боргу,786,77грн. 3 %річних, 282,04грн. інфляції,     550грн.судових витрат та 2000грн.моральної шкоди ,а всього 43503,81грн.

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення .

Суддя                                                                   М.І.Гулієва