2-1224/11 .

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року          

Франківський районний суд м. Львова

в складі:           головуючого-судді                              Ванівський Ю.М.

при секретарі                                        Редкевич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Транс-спорт»до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Транс-спорт»про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:  

Приватне підприємство «Транс-спорт»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між підприємством та відповідачем було укладено договір про співпрацю згідно умов якого вони домовились про проведення реконструкції приміщень належних відповідачу, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. При цьому реконструкція вказаних приміщень повинна була здійснюватись за кошти підприємства, а в подальшому відповідачка зобов’язувалась надати такі у безоплатне користування терміном на 3 місяці. Також відповідачка зобов’язалась переоформити право власності на Ѕ частину спірних приміщень на підприємство. Всі зобов’язання підприємством були виконані належним чином, однак відповідачкою взяті зобов’язання виконані не були. Оскільки, відповідачка відмовляється переоформити частину приміщень, а тому вони змушені звернутись до суду за захистом порушеного права.

ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ПП «Транс-спорт». Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірні приміщення нею були придбані на підставі договорів купівлі-продажу та право власності на такі було зареєстровано в суді. В подальшому, між нею та підприємством було укладено договір про співпрацю згідно умов якого вони домовились про проведення реконструкції приміщень належних відповідачу, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. При цьому реконструкція вказаних приміщень повинна була здійснюватись за кошти підприємства, а в подальшому я зобов’язувалась надати такі у безоплатне користування підприємству терміном на 3 місяці. Після завершення реконструкції нею такі зобов’язання були виконані належним чином. Жодних зобов’язань щодо переоформлення на права власності на Ѕ частину спірних приміщень на підприємство вона не давала. Вважає первісні позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Оскільки, позивачем по первісному позову оспорюється її право власності просить задоволити зустрічні позовні вимоги.

Представник позивача ПП «Транс-спорт»первісні позовні вимоги підтримав та дав пояснення аналогічні позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача позовні вимоги по первісному позові заперечив повністю, підтримав зустрічні позовні вимоги, та дав пояснення аналогічні тим які викладені в зустрічній позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно положень статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч. 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

З договору купівлі-продажу укладеного 09 травня 2009р. між ДП «ЛНДРТІ»та ОСОБА_1 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 придбала частину нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

А отже, як встановлено судом ДП «ЛНДРТІ»та ОСОБА_1 являються співвласниками нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Стаття 367 ЦК України визначає, що майно, що є у спільній  частковій  власності,  може  бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Як судом встановлено, що 11 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ДП «ЛНДРТІ»було укладено договір поділу приміщень який було посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Право власності на придбані приміщення було зареєстровано ОСОБА_1 в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»та отримано витяг про реєстрацію права власності.

З договору про співпрацю укладеного між приватним підприємством «Транс-спорт»та ОСОБА_1 01 серпня 2009 року вбачається, що сторони досягли домовленості щодо об’єднання зусиль та коштів з метою проведення реконструкції та добудови належних ОСОБА_1 спірних нежитлових приміщень.  

Згідно п. 2 договору про співпрацю вбачається, що ОСОБА_1 взяла на себе зобов’язання щодо здійснення фінансування проведення реконструкції спірних приміщень, а ПП «Транс-спорт»брало на себе зобов’язання щодо вирішення організаційних питань проведення реконструкції. Також, між сторонами було досягнуто домовленості щодо надання ПП «Транс-спорт»у безоплатне користування терміном 3 місяці нежитлових приміщень, після завершення реконструкції.

Як встановлено судом сторонами було належним чином виконано свої зобов’язання по даному договору про співпрацю, оскільки ОСОБА_1 було здійснено фінансування реконструкції нежитлових приміщень, а ПП «Транс-спорт»було виконано організаційні питання. Внаслідок проведення реконструкції ОСОБА_1 було здійснено добудову наступних приміщень позначених літерами «К-1»та «К’-1»та знаходяться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 177,00 м.кв. та 120,4 м.кв. відповідно. Також, ОСОБА_1 було надано в безоплатне користування ПП «Транс-спорт»спірні нежитлові приміщення.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.   

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч. 1 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

У ч. 4 статті 357 ЦК України визначено, що співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити  у  встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх  прав.

Доказів порушення реконструкцією прав будь - яких осіб чи наявності звернень третіх осіб щодо порушення їх прав, суду не надано. Сторони цю обставину не заперечили.

В силу ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила  (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

А отже, суд приходить до висновку, що проведена реконструкція та добудова не порушує права третіх осіб, ПП «Транс-спорт»на даний час оспорює право власності ОСОБА_1 на спірні приміщення, а тому, за останньою може бути визнане право власності на спірні приміщення.

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки, ПП «Транс-спорт»шляхом звернення до суду оспорює право власності ОСОБА_1 на частину спірних приміщень, а тому зустрічний позов слід задоволити.

Що стосується позовних вимог ПП «Транс-спорт»слід відмітити наступне:

У відповідності до ч. 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ПП «Транс-спорт»та його представником не надано суду належних та допустимих доказів тих обставин на які він покликається в своїх позовних вимогах, щодо обставин якими останній обґрунтовує позовні вимоги, а тому такі судом до уваги не приймаються, та в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В свою чергу ОСОБА_1 надано належні докази правомірності її вимог на спірні приміщення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 11,  316, 317, 319, 321, 391, 392 ЦК України, ст. 41 Конституції України суд,   

вирішив:

В задоволенні Приватного підприємства «Транс-спорт»до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.   

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення котрі позначені літерами «К-1»та «К’-1»та знаходяться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 297,4 м.кв..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання через районний суд протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

Суддя                                                                                         Ванівський Ю.М.