1-38/11

П О С Т А Н О В А

про направлення справи для проведення досудового слідства

28 лютого 2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого судді -Борисенко В. В.,

при секретарі -Мриц Н.І.,

з участю прокурора Демчук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурором Мостиського району підсудний ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 22.01.2011 року  біля 21 год. 40 хв. він подзвонив за номером 102 в чергову частину Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області і, не представившись, повідомив, що невідомі особи вчинили напад на будинок в АДРЕСА_1. При виїзді на місце пригоди членами СОГ Мостиського РВ ГУМВСУ у Львівській області було встановлено, що за вказаною адресою проживає ОСОБА_4, який в цей день, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив вдома сімейну сварку з дружиною і з її мобільного телефону  свідомо, умисно, з хуліганських спонукань, безпричинно набрав номер 102 і повідомив міліцію про вчинення злочину, якого насправді не було. Своїми діями ОСОБА_4 тимчасово припинив нормальну діяльність правоохоронної установи, завдавши матеріальних збитків на суму 50.7 грн..     

По даному факту прокурором Мостиського району 14.02.2011р. на підставі протокольної форми досудової підготовки було порушено кримінальну справу за ознаками вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 22.01.2011р. біля 19.00 год. він в стані алкогольного сп’яніння повернувся додому. Біля 21.00 год. між ним та його дружиною виникла суперечка, під час якої він взяв мобільний телефон дружини із номером НОМЕР_1 та набрав номер 102, після чого повідомив про напад невідомими особами на його житловий будинок в АДРЕСА_1. Після цього поклав телефонну слухавку. Через деякий час до нього приїхали працівники міліції. Зателефонував в міліцію, бо хотів налякати свою дружину, щоб працівники міліції його забрали з собою і вона більше не вчиняла йому скандалу, хоча знав, що за неправдиве повідомлення про злочин наступає кримінальна відповідальність.  

Свідок по справі  - ОСОБА_5, підтвердила той факт, що 22.01.2011р. її чоловік – підсудний у справі, прийшов додому в п’яному вигляді, трохи з нею посварився, після чого вхопив її мобільний телефон і, набравши номер 102, повідомив про напад на будинок, в якому вони проживають. Через деякий час до їхнього будинку приїхали працівники міліції.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що справу необхідно направити прокурору для проведення по ній досудового слідства з таких міркувань.

Відповідно до ст.431 КПК України при розгляді справ, передбачених в ст.425 цього Кодексу, суд вправі повернути їх для провадження досудового слідства, якщо виникне необхідність з’ясування істотних додаткових обставин, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні.

На даному етапі суд не може в повній мірі ретельно встановити, чи вірно кваліфіковано дії підсудного за ч.1 ст.296 КК України, оскільки в даному випадку вбачається склад злочину, передбачений ч.1 ст.383 КК України, при розслідуванні якого не допускається протокольна форма досудової підготовки матеріалів. З обвинувального висновку прокурора не вбачається достатніх доказів на підтвердження того, що в діях ОСОБА_4 був мотив явної неповаги до суспільства, який супроводжувався особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, не обґрунтовано, чому саме прокурор вирішив, що має місце не завідомо неправдиве повідомлення про злочин, а саме хуліганство тощо. Крім того, в обвинувальному висновку в якості свідка вказаний працівник Мостиського РВ ОСОБА_6, хоча останній навіть не опитаний по справі і незрозуміло, чому і на підставі чого йому надано статус свідка.

Вказана неповнота досудового слідства не може бути усунута судом в судовому засіданні, оскільки суд не вправі притягати особу до відповідальності за тяжчий злочин, ніж передбачено в обвинувальному висновку, більше того, при розслідуванні злочину, передбаченого ч.1 ст.383 КК України, не допускається протокольна форма досудової підготовки матеріалів.

При досудовому слідстві слід належними чином перевірити доводи підсудного щодо направленості його умислу, тобто з якою метою він повідомив про злочин, якого не було (з хуліганських спонукань, щоб умисно зірвати роботу правоохоронного органу, чи діяв він необдумано і не мав наміру порушувати громадського порядку), яким чином він мав би налякати дружину, повідомивши про напад на будинок невстановленими особами, в чому полягала особлива зухвалість чи винятковий цинізм в діях ОСОБА_4, чи не слід кваліфікувати його дії за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, тощо.  

Оскільки у випадку необхідності зміни кваліфікації підсудного необхідним буде проведення досудового слідства, а не протокольної форми досудової підготовки матеріалів, враховуючи думку прокурора та підсудного, які не заперечують щодо направлення кримінальної справи для проведення досудового слідства, вважаю, що справу слід повернути прокурору для проведення досудового слідства, оскільки зазначені вище обставини не можуть бути встановлені в судовому засіданні.                                     

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 27, 111, 431 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Порушену кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.296 КК України, –  направити прокурору Мостиського району для організації проведення досудового слідства.

При проведенні досудового слідства слід провести всі необхідні слідчі дії з метою з’ясування фактичних обставин вчинення злочину, мотивів такого і спрямованості умислу підсудного на вчинення злочинних дій з метою належної кваліфікації його діянь.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду.

СуддяБорисенко В. В