Справа №2-513/2011р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року                                 Галицький районний суд м. Львова

в складі:головуючого-судді - Ванівського О.М.

при секретарі –Скрипка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівського міського управління юстиції про визначення частки у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування

встановив:

Позивач –ОСОБА_2, звернувся в суд із позовом до Львівської міської ради треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, Перша Львівська державна нотаріальна контора Львівського міського управління юстиції про визначення частки у праві спільної сумісної власності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування.

Свої вимоги мотивує тим, що він, ОСОБА_5, ОСОБА_4 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, згідно із свідоцтвом № Г-18952 від 26.02.1998 року про право власності на квартиру. Згідно довідки № 1682 від 23.09.2009 року, виданої ЛКП «Старий Львів», ОСОБА_5 починаючи з 1948 р. була зареєстрована та постійно проживала до моменту смерті за вище вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, про що 05.02.2001 року міським відділом РАГС Львівського обласного управління юстиції видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1. З 02.11.1992 року він зареєстрований та постійно проживає разом з матір'ю - ОСОБА_4 та прабабцею - ОСОБА_5 (по день її смерті) у квартирі АДРЕСА_1 та належить їм на праві спільної сумісної власності. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_5, відкрилась спадщина на належну останній на праві спільної сумісної власності частину квартири АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на квартиру № Г-18952 від 26.02.1998 року). Він, продовжуючи проживати у належній йому на праві спільної сумісної власності квартири (згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру № Г-18952 від 26.02.1998 року), з моменту відкриття спадщини (смерті ОСОБА_5.) фактично прийняв спадщину (частину вище вказаної квартири при визначенні часток співвласників, яка належала ОСОБА_5), а тому просить позов задоволити та визначити частку у праві спільної сумісної власності, встановити факт прийняття спадщини та визнати права власності в порядку спадкування.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_6 позов підтримав повністю, покликаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Львівської міської ради –Цяпало Р.М., будучи належним чином повідомленим в судове засідання 24 лютого 2011р. не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, тому суд керуючись ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних і доказів.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав, вважає такий підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Представник третьої особи Першої Львівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з’явився, подавши відповідну заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи ОСОБА_4, перевіривши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності, згідно із свідоцтвом № Г-18952 від 26.02.1998 року про право власності на квартиру.(а.с.7)

Згідно довідки № 1682 від 23.09.2009 року, виданої ЛКП «Старий Львів», ОСОБА_5 починаючи з 1948 р. була зареєстрована та постійно проживала до моменту смерті за вище вказаною адресою.(а.с.12)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, про що 05.02.2001 року міським відділом РАГС Львівського обласного управління юстиції видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1.(а.с.9).

З 02.11.1992 року позивач - ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживав разом з матір'ю - ОСОБА_4 та прабабцею - ОСОБА_5 (по день її смерті) у квартирі АДРЕСА_1 та належить їм на праві спільної сумісної власності.

За вищевказаною адресою ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає по даний час, що підтверджується: довідкою № 1684 від 23.09.2009 р., виданою ЛКП «Старий Львів» відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації Львівської міської ради; випискою з будинкової книги квартири АДРЕСА_1 та наявністю в паспорті ОСОБА_2 відповідного відбитку штампу(а.с.11,13,15).

В судовому засіданні також встановлено, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_5, відкрилась спадщина на належну останній на праві спільної сумісної власності частину квартири АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності на квартиру № Г-18952 від 26.02.1998 року). Позивач, продовжуючи проживати у належній йому на праві спільної сумісної власності квартири (згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру № Г-18952 від 26.02.1998 року), з моменту відкриття спадщини (смерті ОСОБА_5) фактично прийняв спадщину.

У відповідності до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно ч.3 ст.5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, з набранням чинності ЦК України у 2004 р. в позивача виникло право на спадщину, що раніше відкрилася та ніким із числа спадкоємців прийнята не була, оскільки в цей момент набув право п'ятої черги спадкування за законом, являвся малолітнім та на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем.

Відповідно до ч.3,4 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, неприйняття ними спадщини, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У п'яту чергу право на спадкування за законом, відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи доказом того, що позивач являється правнуком спадкодавця ОСОБА_5 є: рішення Галицького районного суду м. Львова у справі № 2-2494/98 від 18.01.1998 р., відповідно до мотивувальної частини якого вбачається, що ОСОБА_4 (третя особа у справі) є внучкою ОСОБА_5 по материній лінії; свідоцтво про народження ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_4 (третя особа у справі) являється матір'ю позивача, ОСОБА_2

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/05, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення частки померлого у спільному майні.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісні власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, із врахуванням вищевказаних обставин суд приходить до висновку, що позивні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 370, ч.2 ст.1258, ч.1 ст.1265, ч.4 ст.1268, ч.3 ст.1296 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 –задовольнити повністю.

Визначити за ОСОБА_4 частку в спільній сумісній власності квартирі АДРЕСА_1, в розмірі 1/3 частки вказаної квартири.

Визначити за ОСОБА_2 частку в спільній сумісній власності квартирі АДРЕСА_1, в розмірі 1/3 частки вказаної квартири.

Визначити за ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, частку в спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, в розмірі 1/3 частки вказаної квартири.

Встановити факт  прийняття   спадщини  ОСОБА_2  після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_2, як спадкоємцем за законом п'ятої черги право власності на спадкову 1/3 частку квартири після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, якій спадкова 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 належала на праві власності.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.1 ст.294 ЦПК УКраїни.

Суддя                                           О.М.Ванівський