Справа № 2а-300/2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 березня 2011 року                                                                              смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                                Соболєва Є.О.

при секретарі                                                               Сухаревській Н.О.

за участю: позивача                                                    ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС по складанню на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

В обґрунтування свого позову позивач посилаючись на неправомірність складання інспектором ДПС на нього протоколу про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, зазначив, що воно було накладено на нього з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки він ніяких порушень ПДД не допускав.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, підтвердив обставини наведені у позові, додавши суду, що під’їхавши до вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові перехрестя, він зупинився на заборонений сигнал світлофору згідно ПДР. Коли він стояв, то бачив співробітників ДАІ, які йому ще до початку руху жестом показали на те, що він повинен зупинитись. Проїхавши перехрестя, він зупинився на вимогу ДАІ, після чого йому інспектор повідомив, що йому для показника необхідно скласти на нього протокол, не звертаючи увагу на те, що він нічого не порушував.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, письмових заперечень і доказів правомірності дій свого працівника не надав, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, замість цього до суду надійшла письмова заява від інспектора ДАІ, який притягав до відповідальності позивача, в якій останній вказав, що адміністративний матеріал на ОСОБА_1 ним був складений правомірно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови серії АЕ1 № 339574 від 13.11.10 р. йдеться, що позивача  було притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він 26.01.11 р.  о 19:35 годині, керуючи автомобілем НОМЕР_1 у м. Дніпропетровську на перехресті вулиць Шолохова та Донецьке шосе, в той час коли горів червоний сигнал світлофору, не зупинився перед ним, чим своїми діями порушив вимоги п. 8.10 ПДР.

Також з протоколу про адміністративне правопорушення видно, що на момент його складання позивач з протоколом був не згодний, вказавши, що він ПДР не порушував.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону інспектором ДАІ виконано не було, оскільки як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови зазначена у них суть правопорушення не відповідає встановленим у справі обставинам: із суті правопорушення йдеться про порушення водієм правил проїзду перехресть, тобто проїзд на заборонений сигнал світлофору, однак в протоколі про адміністративне правопорушення  та постанові вказано про порушення водієм вимог у сфері регулювання дорожнього руху (п. 8.10 ПДР), які при цьому повинні кваліфікуватись за ч. 1 ст. 122, а не за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин вимога позивача про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 430 гривень є обґрунтованою.

На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 159-163 КАС України,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 149623  від  26.01.11 р., згідно якої на ОСОБА_1 було накладено за ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 430,00 грн..  

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: