Справа 2а-349/2011 р.

У Х В А Л А

02 березня 2011 року                                                                   смт. Станиця Луганська

Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі про визнання дій та бездіяльності відповідача, що порушують право інваліда війни другої групи на підвищення пенсії з 01.11.2000 року по 31.12.2005 року на 350 % мінімальної пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до відповідача, де вказуючи, що йому як інваліду війни другої групи відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(у редакції до 01.01.06 р.) мав право на підвищення пенсії на 350 % відсотків, просив суд  визнати з цих підстав незаконними дії УПФУ в Станично-Луганському районі, які полягають у виплаті йому підвищення до пенсії у значно нижчому розмірі за період з 01.11.2000 р. по 31.12.2005 р., а також зобов’язати відповідача за вказаний період перерахувати це підвищення згідно вимог закону.

Також позивач просить поновити йому строк відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, зазначаючи, що він про порушення своїх прав дізнався тільки у жовтні 2010 року при зверненні за юридичною консультацією, а також вказав, що відповідно до ст. 268 ЦК України строк позовної давності не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, посилаючись, що вказане підвищення до пенсії є фактичною компенсацією за шкоду завдану здоров’ю при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З цими підставами для поновлення строку для звернення з цим позовом до суду погодитися не можна.

Зазначене підвищення до пенсії у визначеному позивачем розмірі повинно було виплачуватись протягом п’яти років до 01.01.06 р.. З моменту зміни ч. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» минуло більш ніж чотири роки.

Позивач не довів того, що він дійсно дізнався про порушення своїх прав саме у жовтні 2010 року, оскільки не надав доказів про те, що протягом майже дев’яти років він не міг звернутись раніше за юридичною допомогою.

Крім того, положеннями ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як вбачається –позивачу за вказаний ним період часу підвищення до пенсії у відповідному до закону розмірі не нараховувалася.

Також є помилковими посилання позивача на вимоги ст. 268 ЦК України, оскільки підвищення до пенсії як інваліду війни не є компенсаційною виплатою за шкоду спричинену здоров’ю, якою є допомога на оздоровлення, на яку позивач також має право, а є фактично пенсійною виплатою у зв’язку зі втратою ним працездатності.

Положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (ч. 1 ст. 100 КАС України).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано доказів того, коли саме він дійсно дізнався про порушення своїх прав, а положення ст. 268 ЦК України на правовідносини, що склалися між сторонами не розповсюджуються, підстав для застосування ч. 4 ст.99 КАС України не вбачається, зазначений позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду як такий, що поданий з пропуском строку на звернення до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                                УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі про визнання дій та бездіяльності відповідача, що порушують право інваліда війни другої групи на підвищення пенсії з 01.11.2000 року по 31.12.2005 року на 350 % мінімальної пенсії  –залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом п’яти днів з дня отримання позивачем її копії.

Суддя                                                                                          Є.О. Соболєв