Справа № 2-259/2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 року смт. Станиця Луганська
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю: представника позивача Райського Р.В.,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськгаз»в особі Райгородського МУЕГГ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього 8000,65 грн. –суму заборгованості за спожитий газ.
В обґрунтування позову позивач вказав, що зазначена заборгованість у відповідача перед газопостачальником виникла, через те що відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання по оплаті спожитих послуг, внаслідок чого при перерахунку обсягів спожитого газу за 2008 рік виявилось, що ОСОБА_2 спожив газу більше ніж 6000 мі, а сплачував послуги за диференційованими тарифами для обсягу споживання до 6000 мі, які є значно меншими.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду підтвердив обставини наведені у позові, крім того додав, що перерахунок відповідачу оплати послуг з газоспоживання був ще проведений з тих підстав, що у відповідача не має вихідних даних про обсяг споживання на кінець року, у зв’язку з чим встановити істинний обсяг споживання ним газу за 2008 рік не вдалося, тому обрахування обсягу спожитого газу проводилося за середніми показниками.
Відповідач та його представник позов не визнали. Відповідач суду пояснив, що позивач не правильно провів розрахунки обсягу споживання газу. На його думку це підтверджується тим, що з 30.12.06 р. по 18.12.2008 р. він спожив газу приблизно по 4000 мі. Крім того, відповідач додав, що в будинку з житловою площею 62 мІ не можна було спалити газу більш ніж 6000 мі, хоча при цьому не заперечував, що опалювальна площа будинку складає біля 100 мІ.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Договором про надання послуг з газопостачання, укладеним між позивачем та відповідачем 01.01.2000 р. підтверджується факт, що на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, у них були наявними відносини з газопостачання та газоспоживання.
Окрім укладеного договору , у не оговорених договором випадках ці відносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою КМУ № 2246 від 09.12.1999 р. та іншими нормативно-правовими актами.
Так, згідно умов укладеного договору, положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання населенню послуг з газопостачання споживач повинен своєчасно оплачувати надані йому послуги з газопостачання не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Ці положення відповідач не виконував і оплачував послуги по мірі можливості - всього сім разів за період з 2006 року по 2009 рік, що підтверджується насамперед розрахунком самого відповідача. З цього розрахунку, який співпадає за показниками розрахунку позивача вбачається, що у період часу, за який відповідачу була нарахована заборгованість, той сплачував рахунки тільки 13.09.08 р. та 08.12.08 р., а до цього - 09.07.07 р.. Якщо взяти наведені відповідачем показники лічильника з 09.07.07 р. по 08.12.08 р., то обсяг газу, який був спожитий ним за цей період, перевищує 6000 мі, і це при тому, що у 2008 році відповідачем ще не було враховано показники лічильника за один зимовий календарний місяць.
В судовому засіданні відповідач не заперечував того факту, що він за той самий календарний місяць у різні роки через різні погодні умови, міг споживати за кількісними показниками неоднаковий обсяг газу.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку через порушення відповідачем своїх зобов’язань по своєчасній оплаті спожитих послуг, а також через те, що останній не знімав показання лічильника щомісяця, як це передбачено п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, внаслідок чого тепер неможливо встановити, які були показники приладу обліку за його адресою як на кінець 2007, так і на кінець 2008 року, суд погоджується з доводами позивача, про те, що відповідачу обсяг спожитого газу за 2008 рік було проведено за середніми показниками, який за розрахунками склав більше 6000 мі, тому ця заборгованість нарахована обґрунтовано за відповідними для цього обсягу тарифами.
Що стосується доводів відповідача про те, що для розрахунків обсягів споживання слід застосовувати різницю в обсягах споживання між проведеними ним розрахунками за спожитий газ, то суд ці доводи вважає такими, що не засновані на законі.
Також суд не бере до уваги доводи відповідача, що він зі вказаною ним площею будинку, просто не міг спожити газу більше 6000 мі, оскільки як раз для того щоб облікувати обсяг спожитого з метою виключення несправедливих нарахувань за його споживання і встановлюються прилади обліку, яким відповідач згідно наведених норм законодавства скористатись не побажав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськгаз»в особі Райгородського МУЕГГ 8000,65 грн. –заборгованість за спожитий газ, 80,01 грн. – судовий збір та 30 грн. –втирати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при зверненні до суду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Головуючий: