Справа № 2-220/11

РІШЕННЯ  

іменем України

19 січня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                 Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді –Петрюк Т.М.

               При секретарі Рудовій Л.В.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Приватного акціонерного товариства страхова компанія “Граве Україна” треті особи ОСОБА_2, Закрите акціонерне товариство “Міська страхова компанія”, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди-

                                              ВСТАНОВИВ:

     До суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом до ПрАТ СК “Граве Україна” про стягнення страхової виплати посилаючись на слідуюче 17.02.2010 року о 12-10 на 352 км., автошляху Бориспіль-Запоріжжя сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3 з напівпричіпом “BROSHOUIS 2 ABD 38”  д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки “ RENO -9” д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1,, під керуванням ОСОБА_2, в рузультаті чого автомобілю “ RENO -9”  були спричинені механічні пошкодження.

        Постановою Верхньодніпровського районного суду від 24.02.2010 року водія ОСОБА_3, було визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано покаранню у вигляді 6 міс., позбавлення права керування транспортними засобами.

          На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, була застрахована  ЗАТ “ Міська страхова компанія” згідно полісу № ВВ/5742366 від 25.04.2009 року, відповідно до якого  забезпечення транспотного засобу був напівпричеп  “BROSHOUIS 2 ABD 38”  д/н НОМЕР_1.

        Також  на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3. була зареєстрована ПрАТ “Граве Україна”, згідно полісу № ВС/4735996 від 15.12.2009 року відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом був автомобіль  “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3.

           Після ДТП він повідомив ЗАТ “Міська страхова компанія” про настання страхового випадку, вчинив усі дії передбачені стандартними умовми договору страхування, провів оцінку транспортного засобу та 24.02.2010 року , додавши до заяви всі необхідні документи, звернувся до ЗАТ “Міська страхова компанія” з відповідною заявою про виплату  страхового  відшкодування.

            15.06.2010 року він отримав відповідь від ЗАТ “Міська страхова компанія” про відмову здійснити страхову виплату внаслідок того, що пошкодження автомобіля  “ RENO -9”  столося не з вини напівпричепа, який був забезпечений транспортним засобом за договором страхування, а з вини водія ОСОБА_3,, який  керував автомобілем   “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3, який в свою чергу є забезпеченим транспортним засобом за договором страхування з ПрАТ СК “Граве Україна”.

          16.06.2010 року він звернувся з письмовою заявою з відповідними додатками до ПрАТ СК “Граве Україна” про виплату страхового відшкодування. Листом від 17.08.2010 року за вих № 39 його було повідомлено, що рішення про виплату страхового відшкодування з боку ПрАТ СК “Граве Україна” буде проведено лише після отримання відповіді  від “Моторного транспортного страхового бюро  України” куди 09.08.2010 року з СК “Граве Україна” було направлено листа з проханням роз”яснити, яка страхова компанія повинна відшкодовувати збитки

          До теперішнього часу він ніяких відповідей ні з  “Моторного транспортного страхового бюро  України”, ні з  ПрАТ СК “Граве Україна”  не отримав  і страхове відшкодування йому до цього часу не виплачене. Невиплата йому  страхового відшкодування спричинила йому   моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 грн.

              Невиплата страхового відшкодування та  спричинення моральної шкоди і стало,  підставою звернення до суду.

      В судове засідання позовч не з”явився, подавши заяву про слухання справи у його відстуність.

         Відповідач в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

              Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, в судовому засіданні  позовні вимоги позивача підтримав, давши пояснення фактично установлені  матеріалами справи.

            Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предсмент спору пердставник  ЗАТ “Міська страхова компанія “ В судове засідання не з”явився”, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

                Третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предсмент спору ОСОБА_3,  в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

                 Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали  справи суд прийшов до висноку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за такими підставами: 17.02.2010 року о 12-10 на 352 км., автошляху Бориспіль-Запоріжжя сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3 з напівпричіпом “BROSHOUIS 2 ABD 38”  д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки “ RENO -9” д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1,, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілю позивача ОСОБА_1, “ RENO -9”  були спричинені механічні пошкодження.

        Постановою Верхньодніпровського районного суду від 24.02.2010 року водія ОСОБА_3, було визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП та піддано покаранню у вигляді 6 міс., позбавлення права керування транспортними засобами.

          На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, була застрахована  ЗАТ “ Міська страхова компанія” згідно полісу № ВВ/5742366 від 25.04.2009 року, відповідно до якого  забезпечення транспотного засобу був напівпричеп  “BROSHOUIS 2 ABD 38”  д/н НОМЕР_1.

        Також  на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3. була зареєстрована ПрАТ СК “Граве Україна”, згідно полісу № ВС/4735996 від 15.12.2-009 року відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом був автомобіль  “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3.

         Як встановлено в судовому засіданні позивач звертався із заявами про  виплату страхового відшкодування  до ЗАТ “Міська страхова компані “ та до ПрАТ СК “Граве Україна”.

    15.06.2010 року позивач  отримав відповідь від ЗАТ “Міська страхова компанія” про відмову здійснити страхову виплату внаслідок того, що пошкодження автомобіля  “ RENO -9”  столося не з вини напівпричепа, який був забезпечений транспортним засобом за договором страхування, а з вини водія ОСОБА_3,, який  керував автомобілем   “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3, який в свою чергу є забезпеченим транспортним засобом за договором страхування з ПрАТ  СК “Граве Україна”.

              Листом від 17.08.2010 року за вих № 39 ПрАТ СК “Граве Україна”  позивача було повідомлено, що рішення про виплату страхового відшкодування з боку ПрАТ СК “Граве Україна” буде проведено лише після отримання відповіді  від “Моторного транспортного страхового бюро  України” куди 09.08.2010 року з СК “Граве Україна” було направлено листа з проханням роз”яснити, яка страхова компанія повинна відшкодовувати збитки.

       Відповідно до пп.2 п. 1 ст. 988 ЦК України встановлено, що  страховик зобов”язаний протягом 2-х робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати  страхувальника.

        Судом встановлено , що  спричинення позивачеві шкоди в результаті ДТП сталося під час руху автомобіля з  напівпричіпом  “MAN TGA 18.480” д/н НОМЕР_3. Тому суд вважає, що страхове відшкодування повинно бути  здійснене   ПрАТ СК “Граве Україна”, так як на момент  спричинення шкоди  і автомобіль і  напівпричеп   були  приведені в рух  за рахунок  механізмів автомобіля “MAN TGA 18.480”

           Судом встановлено також те, що  на слідуючий день після отримання  відмови відшкодувати  спричинену позивачеві шкоду  позивач звернувся до  відповідача з заявою про настнання страхового випадку. Тобто в стоки, пердбачені ст. 988 п.1 пп.2 ЦК України

             Та встановлені п..1.2. Ст 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»згідно якого Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.»

           Згідно копії листа ПрАТ СК «Граве Україна»від 09.08.2010 року, відповідач  звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України для дачі роз»яснень,  яка страхова компанія в даному випадку  повинна проводити страхове відшкодування, Але  до часу звернення позивача до суду позивачеві не надано ні  відповіді, про те, яка страхова компанія  повинна виплатити страхове відшкодувангня, ні  відмови  у виплаті страхового відшкодування, ні було   проведено виплату страхового відшкодування.

                Відповідно до п. 3 ст. 988 ЦПК України у разі настання страхового випадку страховик зобов»язаний здійснити страхову виплату  в строк встановлений договором.

 Відповідно до п. 1 ст.36ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

п. 2 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачається, що  протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Таким чином відповідач не  вчинив дії покладені на нього  чинним законодавством

   Відповідно до ст. 29. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

        Судом встановлено, що відповідно до висновку спеціаліста по оцінці матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу № 01 від 19.05.2010 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля   “ RENO -9” складає 7852.90 грн. відповідно до розрахукнків вартості ремонтуавтомобіля на СТО ПП “ОСОБА_5.” від 12.03.2010 року та рах-унку № 152 від 12.03.2010 року, накладної № 041 від 16.03.2010 року загальна сума витрат на ремонт автомобіля склала 10352 грн. також позивачем  були витрачені кошти на оцінку автомобіля в сумі 600 грн.. відповідно загальна сума відшкодування складає 10952 грн.

      Суд вважає, що з відповідача підлягає  відшкодування  дана сумма з урахуванням оцінки автомобіля так як відповідно до п. 1 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

  п. 2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

    Судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк звертався як  до ЗАТ “Міська страхова компанія” так і до відповідача  із повідомлення про настання страхового випадку, та склав документи необхідні для  виплати страхового відшкодування, але ні відповідач, ні ЗАТ “Міська страхова компанія” не виконали свого обов”язку щодо направлення  аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

       Крім того суд вважає, що позивачеві в зв»язку  з  пошкодженням його автоміля та  невиконнаям відповідачам свого обов»язку спричинена   і моральна шкода, яка полягає в тому, що протягом тривалого часу  відповідача не прийняв жодного рішення з приводу  виплати позивачеві страхового  відшкодування, на виконав   покладені на нього  чинним законодавством обов»язки, в зв»язку з чим  позивач повинен був самостійно провидити експенртну оцінку пошкодженого транспортного засобу за власні кошти проводити ремонт належного йому автобіля.

  Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

   Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду Ураїни від 31.03.21995 р. № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5) „Про судову практику в справах, про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, під моральною шкодою треба розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

    Враховуючи ступінь, глибину , характер та тривалість моральних страждань, суд вважає що на відшкодування спричиненої моральної шкоди із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню грошова сума 5000 грн.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати 250 грн., за надання правової допомоги, 114 грн., за сплачений судовий збір та 120 грн.,  за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

            Керуючись ст. 10,60, 81,88, 212, 214, 215  ЦПК України суд,-

                                                          ВИРІШИВ:

      Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково

    Стягнути  з Приватного акціонерного товариства страхова компані “Граве Україна” на користь ОСОБА_1  -   10952 грн., на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, 5000 грн в рахунок відшкодування, спричиненої моральної шкоди  та  484  грн., за понесені судові витрати, а саме  250 грн., за надання правової допомоги, 114 грн., за сплачений судовий збір та 120 грн.,  за сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

  Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі  апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

         Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем протягом 10 днів з моменту його отримання шляхом подачі заяви про його скасування до Верхньодніпровського районного суду.

  Головуючий