Судове рішення #13780389


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 16 лютого 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/165/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Голубової Л.Б.

при секретарі          Платоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                                

за позовом                                        Селидівського міського центру зайнятості – робочого

                                                          органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового

                                                          державного соціального страхування України на випадок

                                                          безробіття

до                                                  ОСОБА_1

про                                                   стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у

                                                           сумі 7877,08 грн.

за участю:

від позивача:                                           Савіна Н.В. (дов. від 11 лютого 2011 року)

від відповідача:                               ОСОБА_1 (особисто)

Селидівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 7877,08 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Листом від 26 серпня 2010 року № 04-1658 позивач попередив відповідача про необхідність повернення в добровільному порядку незаконно сплачених сум  допомоги по безробіттю. Проте відповідачем не було здійснено дій, направлених на погашення наявної суми заборгованості, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення наявної суми боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував. В наданих до суду запереченнях від 16 лютого 2011 року відповідач зазначив про те, що вона дійсно отримала суму допомоги по безробіттю, однак не знялася з обліку як суб’єкт підприємницької діяльності – підприємець через незнання законодавства. Відповідач зауважувала на ту обставину, що фактично не займалася підприємницькою діяльність, доходу від неї не отримувала.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 згідно довідки виконавчого комітету Селидівської міської ради від 30.08.2010 року № 02вх1787-210/1 з 29 січня 1997 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Вказана обставина також доведена довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження відповідача у реєстрі по 29 квітня 2010 року, яка наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 05 березня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.

Відповідачу з 12 березня 2008 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю.

В результаті звірки з даними, отриманими від державного реєстратора виконавчого комітету Селидівської міської ради, встановлено, що відповідач з 29 січня 1997 року зареєстрована виконавчим комітетом Селидівської міської ради як фізична особа-підприємець, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності здійснена лише 29 квітня 2010 року. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 12.03.2008р. по 01.03.2010р.  

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, вона центр зайнятості не повідомляла.

Отже, за період з 12 березня 2008 року по 01 березня 2010 року центром зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7877,08 грн.

27 серпня 2010 року позивачем на адресу відповідача направлено лист від 26 серпня 2010 року № 04-1658 з пропозицією добровільного повернення незаконно отриманих ним коштів за період з  12 березня 2008 року по 01 березня 2010 року в розмірі 7877,08 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до Селидівського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний вона займалася підприємницькою діяльністю. Внаслідок цього їй було зайве сплачено допомогу по безробіттю з 12 березня 2008 року по 01 березня 2010 року в розмірі 7877,08 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

     Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене та керуючись Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, та на підставі  статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107,  121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 7877,08 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Селидівського міського центру зайнятості- робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 7877,08 гривень (сім тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 08 копійок) на р/р № 37171304900070 в ГУДК У в Донецькій області, код ЄДРПОУ 22039540, МФО 834016, одержувач – Селидівський міський центр зайнятості.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 лютого 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

  

Суддя                                                                                      Голубова Л.Б.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація