Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 лютого 2011 року Справа № 2а-9733/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Моркунцової І.І.
та
представників сторін:
від позивача - головний державний податковий інспектор юридичного відділу
Борзенко Н.О. (довіреність від 04.01.2011 № 4/10)
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав 10»
про стягнення податкового боргу на загальну суму 118905,03 грн., з яких основний платіж – 107424,07 грн., штрафні санкції – 11468,41 грн. та пеня - 12,54 грн.,
ВСТАНОВИВ:
13 грудня 2010 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 2192,88 грн. (основний платіж – 1557,09 грн., штрафні санкції – 623,25 грн. та пеня – 12,54 грн.), з податку на прибуток підприємства у сумі 5535,78 грн. (основний платіж – 1695,54 грн., штрафні санкції – 3840,24 грн.), по земельному податку з юридичних осіб у сумі 107346,73 грн. (основний платіж – 101310,78 грн., штрафні санкції – 6035,95 грн.), по податку з власників транспортних засобів в сумі 3603,95 грн. (основний платіж – 2860,66 грн. та штрафні санкції – 743,29 грн.), зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 225,68 грн. (штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську як платник податків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» самостійно податковий борг з податку з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємства, з земельного податку, з податку з власників наземних транспортних засобів та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 78а-78б, 120). Однако на адресу Луганського окружного адміністративного суду 24 грудня 2010 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф. 20 за зазначеною адресою підприємство закрито (арк. справи 78а). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.
На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» взято на облік платника податку на додану вартість.
Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» є платником податку на прибуток підприємства.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» є суб'єктом плати за землю (платником).
Відповідно до статті 1 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Згідно пункту 2.1 Розділу 2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19 липня 1999 року № 162/379 (в редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України, Державної податкової адміністрації України від 09 січня 2002 року № 6/8) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за № 544/3837 (яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом), товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) передбачені обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю «Сплав 10» подало до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську:
- податкову декларацію з податку додану вартість за квітень 2009 року від 21.08.2009 № 78746, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 12,00 грн. (арк. справи 25);
- податкову декларацію з податку додану вартість за травень 2009 року від 21.08.2009 № 78745, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 12,00 грн. (арк. справи 26);
- податкову декларацію з податку додану вартість за червень 2009 року від 21.08.2009 № 78740, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1173,00 грн. (арк. справи 27);
- податкову декларацію з податку додану вартість за липень 2009 року від 20.08.2009 № 78355, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 12,00 грн. (арк. справи 24);
- податкову декларацію з податку додану вартість за серпень 2009 року від 21.09.2009 № 82929, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 30,00 грн. (арк. справи 22);
- податкову декларацію з податку додану вартість за вересень 2009 року від 16.10.2009 № 93504, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 12,00 грн. (арк. справи 18);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2009 року від 19.11.2009 № 109153, в якому збільшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 10,00 грн. та визначило суму штрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки у розмірі 01,00 грн. (арк. справи 17);
- податкову декларацію з податку додану вартість за жовтень 2009 року від 19.11.2009 № 109134, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 02,00 грн. (арк. справи 16);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 року від 08.12.2009 № 111631, в якому збільшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 10,00 грн. та визначило суму штрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки у розмірі 01,00 грн. (арк. справи 15);
- податкову декларацію з податку додану вартість за листопад 2009 року від 04.12.2009 № 111346, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 12,00 грн. (арк. справи 14);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2009 року від 19.01.2010 № 303, в якому збільшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 227,00 грн. та визначило суму штрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки у розмірі 11,00 грн. (арк. справи 13);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2009 року від 18.02.2010 № 7614, в якому зменшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 209,00 грн. (арк. справи 12);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2009 року від 18.02.2010 № 7618, в якому збільшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 241,00 грн. та визначило суму штрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки у розмірі 12,00 грн. (арк. справи 11);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2009 року від 20.08.2009 № 78522, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 39,00 грн. (арк. справи 37);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року від 22.10.2009 № 97058, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 62,00 грн. (арк. справи 32);
- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік від 09.02.2010 № 134956, в якій визначило податкове зобов’язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 1096,00 грн. (арк. справи 31);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємства у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік від 23.02.2010 № 10704, в якому збільшило суму, яка підлягала сплаті до бюджету у звітному (податковому) періоді, за який виправляються помилки, на 530,00 грн. та визначило суму штрафу у зв’язку із самостійним виправленням помилки у розмірі 27,00 грн. (арк. справи 30);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 13.02.2009 № 7017, в якому визначило податкове зобов’язання зі сплати земельного податку у розмірі 67539,61 грн., у тому числі за податкові періоди червень-грудень 2009 року по 5628,30 грн. (арк. справи 49);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 30.08.2010 № 90598, в якому визначило податкове зобов’язання зі сплати земельного податку у розмірі 89249,98 грн., у тому числі за податкові періоди січень-вересень 2010 року по 7437,50 грн. (арк. справи 42);
- розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік від 19.02.2009 № 9415, в якому визначило податкове зобов’язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 4819,00 грн., у тому числі за податковий період ІV квартал 2009 року 1204,75 грн. (арк. справи 52);
- розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік від 26.02.2010 № 11322, в якому визначило податкове зобов’язання зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 369,00 грн., у тому числі за податкові періоди І-ІІІ квартали 2010 року по 92,25 грн. (арк. справи 51).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
За несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємства, з земельного податку з юридичних осіб, з податку з власників транспортних засобів та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища до товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-10» у відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ленінською міжрайонною державною податкової інспекцією у м. Луганську застосовано штрафні (фінансові) санкції, а саме:
- податковим повідомленням – рішенням форми «Ш» від 22.09.2009 № 0010781900/0 з податку на додану вартість в сумі 112,85 грн. на підставі акта перевірки від 22.09.2009 № 899/19/25357239 (арк. справи 19, 21);
- податковим повідомленням – рішенням форми «Ш» від 22.09.2009 № 0010791900/0 з податку на додану вартість в сумі 0,40 грн. на підставі акта перевірки від 22.09.2009 № 899/19/25357239 (арк. справи 20, 21);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 30.07.2009 № 0016841510/0 з податку на прибуток підприємства в сумі 3202,84 грн. на підставі акта перевірки від 25.06.2009 № 1359/15-1 (арк. справи 33, 33 зворотній бік);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 30.07.2009 № 0016831510/0 з податку на прибуток підприємства в сумі 100,40 грн. на підставі акта перевірки від 25.06.2009 № 1358/15-1 (арк. справи 34, 34 зворотній бік);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 19.08.2009 № 0004251520/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 2251,32 грн. на підставі акта перевірки від 12.08.2009 № 425/152-214 (арк. справи 43, 44);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 19.08.2009 № 0004261520/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 2814,15 грн. на підставі акта перевірки від 12.08.2009 № 426/152-214 (арк. справи 45, 46);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 19.08.2009 № 0004241520/0 з земельного податку з юридичних осіб в сумі 970,48 грн. на підставі акта перевірки від 12.08.2009 № 424/152-214 (арк. справи 47, 48);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 08.10.2009 № 0006131720/0 з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 120,48 грн. на підставі акта перевірки від 08.10.2009 № 66/172-227 (арк. справи 53, 55-56);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 08.10.2009 № 0006141720/0 з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 602,16 грн. на підставі акта перевірки від 08.10.2009 № 66/172-227 (арк. справи 54, 55-56);
- податковим повідомленням – рішенням форми „Ш” від 11.05.2010 № 0003251520/0 зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 55,68 грн. на підставі акта перевірки від 11.05.2010 № 324/152-214 (арк. справи 69, 70).
Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані керівником та головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-10», що підтверджується їх особистими підписами на корінцях податкових повідомлень-рішень, крім податкових повідомлень-рішень від 30.07.2009 № 0016841510/0, № 0016831510/0.
Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
На підставі акта невиїзної документальної перевірки за несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість від 21.08.2009 № 362/28-524 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариству з обмеженою відповідальністю „Сплав-10” згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2009 № 0002002810/0 визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн. (арк. справи 23, 23 зворотній бік).
Згідно із абзацом 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
На підставі актів про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 28.05.2010 № 1477/15-1, від 25.06.2009 № 1357/15-1 та від 20.08.2009 № 1706/15-1 за порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 грудня № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (відповідно неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року, за І квартал 2009 року та несвоєчасне подання податкової звітності за І півріччя 2009 року) товариству з обмеженою відповідальністю „Сплав-10” згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими повідомленнями-рішеннями відповідно від 28.05.2010 № 0008321510/0, від 30.07.2009 № 0016781510/0, від 20.08.2009 № 0017841510/0 визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у загальному розмірі 510,00 грн. (арк. справи 29, 29 зворотній бік, 35, 35 зворотній бік, 36, 36 зворотній бік).
На підставі акта невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності зі збору за забруднення навколишнього природного середовища від 19.08.2009 № 451/152-214 за порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариству з обмеженою відповідальністю „Сплав-10” згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпунктом 7.2 Розділу 7 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19 липня 1999 року № 162/379 (в редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України, Державної податкової адміністрації України від 09 січня 2002 року № 6/8) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за № 544/3837, податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2009 № 0004511520/0 визначено податкове зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 71, 72).
Абзацом першим підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.
Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно із абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На підставі акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 18.08.2009 № 58/172-227, яким встановлено заниження суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік на 413,00 грн., Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську податковим повідомленням-рішенням від 18.08.2009 № 0005221720/0 згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та пунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» товариству з обмеженою відповідальністю «Сплав-10» визначено податкове зобов’язання за основним платежем у розмірі 413,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 20,65 грн. (арк. справи 59, 61).
З метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкові повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 30.07.2009 № 0016841510/0, № 0016831510/0, № 0016781510/0, від 08.10.2009 № 0006131720/0, № 0006141720/0 та від 18.08.2009 № 0005221720/0 направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення, але повернуті поштовою службою без вручення адресату, за закінченням терміну зберігання (арк. справи 87, 89).
Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
На виконання вимог пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), у зв’язку із поверненням поштовою службою без вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 30.07.2009 № 0016841510/0, № 0016831510/0, № 0016781510/0, від 08.10.2009 № 0006131720/0, № 0006141720/0 та від 18.08.2009 № 0005221720/0 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську складені акти про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень та їх розміщення на дошці податкових оголошень відповідно від 05 жовтня 2009 року № 37/172 та від 19 листопада 2009 року № 38/172 (арк. справи 86, 88). Крім того, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську складено акт від 25.06.2009 № 475 у зв’язку з відсутністю товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-10» за юридичною адресою (арк. справи 38).
З огляду на вимоги пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкові повідомлення-рішення від 30.07.2009 № 0016841510/0, № 0016831510/0, № 0016781510/0, від 08.10.2009 № 0006131720/0, № 0006141720/0 та від 18.08.2009 № 0005221720/0 вважаються врученими товариству з обмеженою відповідальністю «Сплав-10» у день їх розміщення на дошці податкових оголошень, відповідно – 05 жовтня 2009 року та 19 листопада 2009 року.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Податкові повідомлення – рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 22.09.2009 № 0010781900/0, від 22.09.2009 № 0010791900/0, від 30.07.2009 № 0016841510/0, від 30.07.2009 № 0016831510/0 від 30.07.2009 № 0016781510/0, від 18.08.2009 № 0005221720/0, від 19.08.2009 № 0004251520/0, від 19.08.2009 № 0004661520/0, від 19.08.2009 № 0004241520/0, від 08.10.2009 № 0006131720/0, від 08.10.2009 № 0006141720/0, від 11.05.2010 № 0003251520/0, від 28.05.2010 № 0008321510/0, від 30.07.2009 № 0016781510/0, від 20.08.2009 № 0017841510/0, 18.08.2009 № 0005221720/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов’язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень.
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.
Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені згідно із підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розпочинається:
- при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Згідно із пунктом 3.7 розділу 3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 року за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).
Відповідно до пункту 3.8 розділу 3 вищезазначеної Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, у випадку, зазначеному у пункті 3.7 цієї Інструкції, сума, що спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється структурним підрозділом адміністрування облікових показників та звітності податкового органу в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.
Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду та вирішення адміністративної справи складає 12,54 грн. (арк. справи 105-106).
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську товариству з обмеженою відповідальністю «Сплав-10» було надіслано першу податкову вимогу від 06 серпня 2009 року № 1/2196 та другу податкову вимогу від 27 листопада 2009 року № 2/3162, які отримані головним бухгалтером відповідача відповідно 23 жовтня 2009 року та 30 листопада 2009 року (арк. справи 8).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Сплав-10» прийнято рішення від 30 грудня 2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 9).
Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2192,88 грн. (основний платіж – 1557,09 грн., штрафні санкції – 623,25 грн. та пеня – 12,54 грн.), з податку на прибуток підприємства у сумі 5535,78 грн. (основний платіж – 1695,54 грн., штрафні санкції – 3840,24 грн.), з земельного податку з юридичних осіб у сумі 107346,73 грн. (основний платіж – 101310,78 грн., штрафні санкції – 6035,95 грн.), з податку з власників транспортних засобів в сумі 3603,95 грн. (основний платіж – 2860,66 грн. та штрафні санкції – 743,29 грн.), зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 225,68 грн. (штрафні санкції) не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника (арк. справи 91-115), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 02 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сплав-10" (ідентифікаційний код 25357239, місцезнаходження: 91033, м. Луганськ, вул. Звейнека, буд. 145) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2192,88 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві гривні вісімдесят вісім копійок) на р/р 31117029700006 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, МФО 804013, код платежу 14010100, податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 5535,78 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень сімдесят вісім копійок) на р/р 31115009700006 в ГУДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, МФО 804013, код платежу 11021000, з земельного податку з юридичних осіб у сумі 107346,73 грн. (сто сім тисяч триста сорок шість гривень сімдесят три копійки) на р/р 33215811700006 в ГУДКУ у Луганській
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 07 лютого 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська