Категорія №2.11.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2011 року Справа № 2а-9521/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання           Моркунцової І.І.

та

представників сторін:

від позивача -                                        начальник юридичного відділу

                                                          Горбенко О.Ю. (довіреність від 20.07.2010 № 24)

від відповідача -                               старший державний податковий інспектор юридичного

                                                        відділу Чуркін Д.С. (довіреність від 29.12.2010 № 8706/100)

від третьої особи -                              начальник юридичного відділу

                                                           Чернобай С.С. (довіреність від 05.01.2011 № 174/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»

до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0,

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області, в якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0, яким йому визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з комунального податку у загальному розмірі 1380,40 грн., у тому числі 20,40 грн. – за основним платежем, 1360,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення складено незаконно у зв’язку з відсутністю порушень з боку позивача статті 15 Декрету Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», рішення Ровеньківської міської ради від 04.06.2003 № 9/293 «Про внесення змін в рішення Ровеньківської міської ради від 24.06.1998 № 2/36 «Про затвердження положення про місцеві податки та збори».

По-перше, зазначив позивач, згідно зі статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Виходячи з приписів статті 18 Декрету Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

По-друге, згідно зі статтею 19 Декрету Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Відокремлений підрозділ, що розташований у м. Ровеньки, не веде відокремленого балансу і не має поточного рахунку в банку, тому, на думку позивача, у такому випадку юридична особа повинна сплачувати комунальний податок за працівників відокремленого структурного підрозділу до місцевого бюджету територіальної громади у м. Ровеньки після реєстрації відділення в органах державної податкової інспекції. Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» зареєструвалось в органах державної податкової інспекції у м. Ровеньки 04.08.2008 за № 93, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків (форма 4-ОПП). Оскільки кредитна спілка «Лисичанська кредитна спілка» зареєструвала своє відділення у ІІІ кварталі 2008 року, тому, на думку позивача, нарахування комунального податку повинно було здійснюватися з ІІІ кварталу 2008 року, а не з ІІ кварталу 2008 року, як вказує на це податкова інспекція.

З огляду на викладене, позивач вважає податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 29 листопада 2010 року                         № 0000592342/0 необґрунтованим та незаконним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Ухвалою від 20 січня 2011 року до участі у справі № 2а-9521/10/1270 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено державну податкову інспекцію в м. Лисичанську Луганської області (арк. справи 83).

Відповідач та третя особа позов не визнали, про що подали заперечення на позовну заяву відповідно від 19.01.2011 за № 403/100 (арк. справи 81-82) та від 07.02.2011 б/н (арк. справи 99-103), в яких у задоволенні позовних вимог просять відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю. Заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа зазначили таке.

Згідно плану-графіку проведення планових виїзних перевірок на 4 квартал 2010 року з 21.10.2010 по 10.11.2010 державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області проведена планова виїзна перевірка кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» за період з 01.04.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складений акт від 17.11.2010 за                № 42/23-258576348. Перевіркою, серед іншого, було встановлено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, протоколом від 03.10.2005 № 8 кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» введено в дію Положення про Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка».

У перевіряємому періоді Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» розташоване за адресою: м. Ровеньки, вул. К. Маркса, 135, згідно договору оренди приміщення від 01.01.2008 № б/н. Орендодавець - комерційний центр «Форвард» (код 24846026), площа - 46,98 кв.м., орендна плата - 2500,00 грн. щомісяця, термін дії угоди: 12 місяців; договору оренди приміщення від 01.01.2010 № б/н. Орендодавець - комерційний центр «Форвард» (код 24846026), площа - 46,98 кв.м., орендна плата - 2850,00 грн. щомісяця, термін дії угоди: 12 місяців.

Табелі відпрацьованого часу за звітні місяці року в Ровеньківському відділені кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» ведуться з урахуванням чисельності відділення (3 одиниці). На підставі даних табелів відпрацьованого часу за звітні місяці року по кредитній спілці «Лисичанська кредитна спілка» розраховувалась середньооблікова чисельність штатних працівників за кожний місяць та за звітні квартали року (згідно Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Лисичанської міської ради від 18.06.2003 № 880 (зі змінами, внесеними рішенням від 29.10.2004 № 762), базовим податковим (звітним) періодом зі сплати комунального податку є - календарний квартал). Ці дані використовувались кредитною спілкою «Лисичанська кредитна спілка» для визначення показника «Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період» код      ряд. 01 у податкових розрахунках комунального податку, наданих до державної податкової інспекції в м. Лисичанську. Суми належного до сплати комунального податку до місцевого бюджету м. Ровеньки Ровеньківським відділенням кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» не розраховувались та податкові розрахунки комунального податку за період з 01.04.2008 по 31.07.2008 до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області не надавалися. Комунальний податок, нарахований за перевіряємий період як за працівників кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка», так і за працівників Ровенківського відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» сплачувався на рахунки ГУДКУ у Луганській області, до місцевого бюджету м. Лисичанська.

Зазначене призвело до порушення статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», із змінами та доповненнями, рішення Ровеньківської міської Ради від 04 червня 2003 року № 9/293 «Про внесення змін в рішення Ровеньківської міської Ради від 24 червня 1998 року № 2/36 «Про затвердження Положення про місцеві податки та збори», Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Лисичанської міської ради від 18 червня 2003 року № 880 (зі змінами, внесеними рішенням від 29 жовтня 2004 року № 762), порядку заповнення рядку 01 (Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період) податкового розрахунку комунального податку, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року № 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку», із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму комунального податку до місцевого бюджету м. Лисичанська на загальну суму       20,40 грн., у тому числі у періодах: 2 квартал 2008 року у розмірі 15,30 грн.; 3 квартал 2008 року у розмірі 5,10 грн. та занижено суму комунального податку до місцевого бюджету          м. Ровеньки на загальну суму 20,40 грн., у тому числі у періодах: квітень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; травень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; червень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; липень 2008 року у розмірі 5,10 грн. Також перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині неподання податкових розрахунків комунального податку до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області за податкові періоди квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року.

Враховуючи викладене, відповідач та третя особа вважають податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0 обґрунтованим та законним.

У судовому засіданні представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на позовну заяву від 19.01.2011 за                  № 403/100 та від 07.02.2011 б/н.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, з 21.10.2010 по 10.11.2010 державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області проведена планова виїзна перевірка кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 17.11.2010 за № 42/23/25876348 (арк. справи 11-49).

Згідно висновків акта перевірки від 17.11.2010 за № 42/23/25876348, кредитною спілкою «Лисичанська кредитна спілка», серед іншого, порушено статтю 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», із змінами та доповненнями, Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Лисичанської міської ради від 18 червня 2003 року № 880 (зі змінами, внесеними рішенням від 29 жовтня 2004 року № 762), рішення Ровеньківської міської Ради від 04 червня 2003 року № 9/293 «Про внесення змін в рішення Ровеньківської міської Ради від 24 червня 1998 року № 2/36 «Про затвердження Положення про місцеві податки та збори», порядок заповнення рядку 01 (Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період) податкового розрахунку комунального податку, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2003 року № 625 «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку», із змінами та доповненнями, чим завищено суму комунального податку до місцевого бюджету                                м. Лисичанська Луганської області на загальну суму 68,00 грн. та занижено суму комунального податку до місцевого бюджету м. Ровеньки Луганської області на загальну суму 20,40 грн., у тому числі у періодах: квітень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; травень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; червень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; липень 2008 року у розмірі 5,10 грн. (арк. справи 48).

В акті перевірки від 17.11.2010 за № 42/23/25876348 зазначено (арк. справи 43-45):

- у перевіряємому періоді протоколом від 03.10.2005 № 8 кредитною спілкою «Лисичанська кредитна спілка» у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, введено в дію Положення про Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»;

- Положення про Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» затверджено рішенням спостережної ради кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» 03.10.2005 та підписано Головою спостережної ради Філіповим В.І.;

- відповідно до пункту 3.1 Положення про Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» кількість працівників та найманих посад визначається штатним розкладом, затвердженим рішенням спостережної ради;

- у перевіряємому періоді Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» розташоване за адресою: м. Ровеньки, вул. К. Маркса, 135, згідно договору оренди приміщення від 01.01.2008 № б/н. Орендодавець - комерційний центр «Форвард» (код 24846026), площа - 46,98 кв.м., орендна плата - 2500,00 грн. щомісяця, термін дії угоди: 12 місяців; договору оренди приміщення від 01.01.2010 № б/н. Орендодавець - комерційний центр «Форвард» (код 24846026), площа - 46,98 кв.м., орендна плата - 2850,00 грн. щомісяця, термін дії угоди: 12 місяців;

- табелі відпрацьованого часу за звітні місяці року в Ровеньківському відділені кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» ведуться з урахуванням чисельності відділення (3 одиниці). На підставі даних табелів відпрацьованого часу за звітні місяці року по кредитній спілці «Лисичанська кредитна спілка» розраховувалась середньооблікова чисельність штатних працівників за кожний місяць та за звітні квартали року (згідно Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Лисичанської міської ради від 18.06.2003 № 880 (зі змінами, внесеними рішенням від 29.10.2004 № 762), базовим податковим (звітним) періодом зі сплати комунального податку є - календарний квартал). Ці дані використовувались кредитною спілкою «Лисичанська кредитна спілка» для визначення показника «Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період» код             ряд. 01 у податкових розрахунках комунального податку, наданих до державної податкової інспекції в м. Лисичанську;

- суми належного до сплати комунального податку до місцевого бюджету м. Ровеньки Ровеньківським відділенням кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» не розраховувались та податкові розрахунки комунального податку за період з 01.04.2008 по 31.07.2008 до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області не надавалися. Комунальний податок, нарахований за перевіряємий період як за працівників кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка», так і за працівників Ровенківського відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» сплачувався на рахунки ГУДКУ у Луганській області, до місцевого бюджету м. Лисичанська;

- перевіркою встановлено завищення суми комунального податку до місцевого бюджету м. Лисичанська на загальну суму 20,40 грн., у тому числі у періодах: 2 квартал 2008 року у розмірі 15,30 грн.; 3 квартал 2008 року у розмірі 5,10 грн. та заниження суми комунального податку до місцевого бюджету м. Ровеньки на загальну суму 20,40 грн., у тому числі у періодах: квітень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; травень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; червень 2008 року у розмірі 5,10 грн.; липень 2008 року у розмірі 5,10 грн.;

- перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині неподання податкових розрахунків комунального податку до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області за податкові періоди квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року.

На підставі акта перевірки від 17.11.2010 за № 42/23/25876348 державна податкова інспекція в м. Ровеньки Луганській області згідно з підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.1 та 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) винесла податкове повідомлення – рішення від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0, яким кредитній спілці «Лисичанська кредитна спілка» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з комунального податку у загальному розмірі 1380,40 грн., у тому числі 20,40 грн. – за основним платежем, 1360,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 7).

За результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганській області від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0 є протиправним, з огляду на нижчевикладене.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) був затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612 (надалі – Порядок обліку платників податків № 80).

У відповідності із пунктом 2.1 розділу 2 Порядку обліку платників податків № 80 облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.

Узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб згідно з пунктом 4.1 розділу 4 Порядку обліку платників податків № 80 здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ).

Після взяття платника податків на облік орган державної податкової служби формує довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (додаток 4). Довідка про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби (пункти 4.17 та 4.18 розділу 4 Порядку обліку платників податків № 80).

У відповідності із пунктом 4.14 розділу 4 Порядку обліку платників податків № 80 з моменту взяття на облік платник податків уважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства.

Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» взято на облік платника податків у державній податковій інспекції в м. Ровеньки Луганської області з 04.08.2008 за № 93, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04.08.2008 № 93 (арк. справи 98).

З огляду на вимоги пункту 4.14 розділу 4 Порядку обліку платників податків № 80, платник податків - Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка», уважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування з 04.08.2008 і саме з цієї дати у нього виникає обов’язок та можливість подавати до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Оскільки Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» взято на облік як платник податків з 04.08.2008, суд вважає, що Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» з огляду на приписи Порядку обліку платників податків № 80 не могло розраховувати і подавати до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області податкові розрахунки комунального податку за період з 01.04.2008 по 31.07.2008 та сплачувати комунальний податок до місцевого бюджету м. Ровеньки.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що кредитна спілка «Лисичанська кредитна спілка», нараховуючи та сплачуючи у перевіряємому періоді комунальний податок, як за працівників кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка», так і за працівників Ровенківського відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка», на рахунки ГУДКУ у Луганській області, до місцевого бюджету м. Лисичанська, не порушила вимоги статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори», якою регламентовано, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств і його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Внаслідок того, що в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження суми комунального податку до місцевого бюджету м. Ровеньки на загальну суму 20,40 грн. та неподання податкових розрахунків комунального податку до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області за податкові періоди квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360,00 грн. згідно із підпунктами 17.1.1 та 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року            № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У справах щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

Враховуючи вищевикладене, належним способом захисту порушеного права позивача у даній адміністративній справі є висновок суду про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень, а не про його недійсність.

Згідно правової позиції, яка викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 24 січня 2006 року за результатами перегляду за винятковими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 17 серпня 2005 року у справі № 9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Правову позицію щодо можливості обрання самим судом іншого способу захисту порушеного права позивача, у разі, якщо позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав, підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України і у постанові від 20 квітня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», приватної фірми «Орнатус» про зобов’язання вчинити певні дії. Зокрема, в зазначеній постанові Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що суд, пославшись на обрання позивачем неправильного способу захисту публічних інтересів держави, не врахував, що правила частини 3 статті 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі зобов’язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, за результатами судового розгляду даної адміністративної справи податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0 суд визнає протиправним.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 лютого 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                              ПОСТАНОВИВ:

         Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 29 листопада 2010 року № 0000592342/0, яким кредитній спілці "Лисичанська кредитна спілка" (ідентифікаційний код 25876348) визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з комунального податку у загальному розмірі 1380,40 грн., у тому числі 20,40 грн. - за основним платежем, 1360,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь кредитної спілки "Лисичанська кредитна спілка" (ідентифікаційний код 25876348, місцезнаходження: 93120, Луганська область, м. Лисичанськ, пр. Леніна, буд. 100) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 лютого 2011 року.

           СуддяТ.І. Чернявська