Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1913/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріній Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріній Д.В.
за участю:
прокурора Григор’євої О.В. – згідно посвідчення;
представника позивача Єфімової С.В. – по довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу за позовом Донецько -Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_2 простягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.,
В С Т А Н О В И В :
03.02.2011 року Донецько - Ясинуватський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, надавши аналогічні пояснення викладені у позовній заяві, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явися, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить судове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Заяв на час слухання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Оскільки належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився і не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецько - Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора або його заступників до суду в інтересах держави передбачене п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991р. із змінами та доповненнями, та ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.
Донецько - Ясинуватський транспортний прокурор представляє інтереси держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв’язку України і йому підпорядковується.
Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно п. 8 вказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та зв’язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
Таким чином, територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.
Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області при проведенні перевірок встановлено порушення законодавства з боку приватного підприємця ОСОБА_2 при здійсненні ним діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів.
Так, працівниками інспекції було складено акт: № 0187838 від 09.08.2010 року про порушення з боку підприємця при наданні послуг з перевезення пасажирів Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: на момент перевірок були відсутні ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, квітково-касовий лист.
За результатами розгляду вказаного акту начальником інспекції було прийнято постанову про застосування до приватного підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій: №100369 від 14.09.2010 року на суму 1 700,00 грн.
Зазначена постанова відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 700 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає доречним зазначити, що позивачем направлялась на адресу відповідача для добровільного виконання постанови про застосування фінансових санкцій у відповідності з п.28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування», затвердженого постановою КМУ №143 від 29.01.12003 року. Однак до теперішнього часу відповідачем не сплачено до бюджету фінансових санкцій у загальному розмірі 1 700 грн. у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 2 п.15 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», п.2 ст. 15 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» фінансові санкції за порушення автомобільного законодавства надходять до державного бюджету України.
Несплата відповідачем заборгованості перед бюджетом порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, у даному випадку позивач діяв на підставі Закону та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 46, 121 Конституції України, ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Донецько -Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (85300, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) на користь державного бюджету м.Донецька (р/р 31112106700002, в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 23977045, код платежу 21081100) суму фінансових санкцій у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 24 лютого 2011 року в присутності прокурора та представника позивача.
Повний текст виготовлено 28 лютого 2011 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.