Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-134/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Макарова
Категорія - 19 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Драного О.П.,
суддів: Петрової І.М., Ремеза П.М.,
за участю прокурора: Фомичової І.В.,
захисника-адвоката: ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в його інтересах, на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, з незакінченою вища освітою за спеціальністю інженер по технології зварювального виробництва, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 430 гривень у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, на користь ОСОБА_5 22 450 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 7 550 гривень моральної шкоди.
Вироком Світловодського міськорайонного суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 15 травня 2010 року, близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння біля 2-го під'їзду будинку АДРЕСА_1, з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_4, наніс один удар ногою у голову останнього, від якого ОСОБА_4 впав на землю, після чого наніс ще декілька ударів ногами у різні частини тіла, тим самим вчинив насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Після чого, ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію свого злочинного задуму, обшукав потерпілого та відкрито заволодів мобільним телефоном «Nокіа-1600», вартістю 430 гривень, з СІМ карткою мобільного оператора зв'язку мережі «Київстар»вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились гроші у сумі 7 гривень. Відкрито заволодівши вказаним майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 452 гривні.
Крім того, 17 травня 2010 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 міста Світловодська Кіровоградської області, скориставшись тим, що володар квартири ОСОБА_5 та його товариш ОСОБА_6 лежали на дивані та дивились телевізор, у присутності останніх, раптово підійшов до підвіконня та відкрито повторно викрав гроші у сумі 2 300 євро, які знаходились у поліетиленовому пакеті. Повторно заволодівши в такий спосіб грошовими коштами у сумі 2 300 євро, (по курсу НБУ станом на 17 травня 2010 року 100 євро складає 990, 1034 грн.), що знаходились в середині поліетиленового пакету, вартістю 15 копійок, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 22 772 гривень 53 копійки. Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В апеляціях:
- захисник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого просить вирок суду першої інстанції змінити і кваліфікувати дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, посилаючись на те, що по першому епізоду у матеріалах справи відсутні належні докази тому, що ОСОБА_3 наносив удари потерпілому ОСОБА_4 та відібрав у нього мобільний телефон, по другому епізоду ОСОБА_3 визнав, що він, перебуваючи у квартирі ОСОБА_5, таємно викрав гроші у нього, коли той разом із своїм знайомим спали, частину грошей у сумі 600 ЕВРО він забрав відразу, а частину - сховав у приміщенні цієї ж квартири. Також просить звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та став на шлях виправлення, позитивно характеризуюся за місцем свого проживання, має бажання створити сім'ю, до моменту взяття під варту, він проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_7, яка має пенсійний вік і поганий стан здоров'я та потребує його підтримки і піклування.
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції змінити і перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України. Посилається на те, що раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має хвору мати, пенсіонера.
Провівши у ході апеляційного розгляду судове слідство в обсязі допиту засудженого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_8, заслухавши у дебатах прокурора, який просить залишити вирок без зміни, засудженого ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в його інтересах, які підтримали свої апеляції, зваживши доводи апеляції, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.
У ході судового слідства, під час апеляційного розгляду справи, засуджений ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив, що на початку травня 2010 року, він відпочивав у квартирі ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 Під час відпочинку вживали алкогольні напої. Близько 16.00 години ОСОБА_4 почав збиратись додому, він вирішив його провести. Після чого, допоміг ОСОБА_4 взутись і вивів на площадку у під'їзді. На вулицю із ОСОБА_4 він не виходив, а одразу повернувся в квартиру. Тілесних ушкоджень він ОСОБА_4 не наносив. Телефон у нього забирав і користувався ним 3-4 дні.
17 травня 2010 року знаходився в гостях у ОСОБА_5 де разом із господарем та його товаришем ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. На підвіконні знаходився поліетиленовий пакет із грошима в сумі 2 300 євро. Приблизно о 12.00 годині власник квартири та ОСОБА_6 заснули у кімнаті на дивані. В зв'язку з чим у нього виник умисел викрасти частину грошей із пакету, а саме в сумі 600 євро. Він підійшов до підвіконня, із пакета вийняв 600 євро купюрами 500 та 100 євро, а інші гроші в пакеті поклав під телевізор. Вказані дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 помічені не були, оскільки останні спали.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що16 травня 2010 року з міста Кременчук до нього приїхав його знайомий ОСОБА_6 У цей же день у вечірній час до нього прийшов ОСОБА_3 В його квартирі на підвіконні біля балкону у маленькому поліетиленовому знаходилися гроші в сумі 2300 євро: 4 купюри по 500 євро та 3 купюри по 100. Вони разом повечеряли, випили горілки, дивились телевізор. Після цього вони лягли відпочивати. Вранці 17 травня 2010 року прокинулись приблизно о 8 години, всі втрьох поснідали, допили горілку. Після цього, він та ОСОБА_6 прилягли на диван та дивились телевізор. В той час ОСОБА_3 зайшов до кімнати, де перебував він і ОСОБА_6 та направився до балкону. Він на це ніякої уваги не звернув, оскільки до цього разу ОСОБА_3 декілька разів виходив на балкон курити. Дійшовши до підвіконня біля балкону ОСОБА_3 раптом розвернувся та пішов до виходу з кімнати. Він помітив в руках ОСОБА_3 пакет з грошима та запитав куди він йде, але ОСОБА_3 швидко відчинив двері та вийшов у під'їзд. Поки вони з ОСОБА_6 одяглись та взулись, ОСОБА_3 вже в під'їзді та на вулиці не було.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що 15 травня 2010 року він спільно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 знаходились вдома у ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1. та вживали спиртні напої. Приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли з квартири разом. Через 40 хвилин ОСОБА_3 повернувся додому ОСОБА_5 при цьому ОСОБА_4 з ним не було. Повернувшись до них, ОСОБА_3 вів себе спокійно, продовжив вживати горілку. Через 2-3 дні після цього, в селищі Власівка міста Світловодська він зустрів ОСОБА_3 і побачив у нього телефон «Нокіа», який був дуже схожий на телефон ОСОБА_4 Вказаний телефон він дуже добре знав, оскільки в 2008 році по проханню ОСОБА_4 сам його привіз з міста Київ. Це був телефон «Нокіа -1600», в корпусі темно - сірого кольору, з прозорими кнопками. Він запитав у ОСОБА_3, що це за телефон, на що він йому повідомив, що це його телефон, який він забрав з ремонту. Він йому повірив. Разом з тим, приблизно у цей час в розмові з ОСОБА_5, останній повідомив, що ОСОБА_3 йому розповів, що 15.05.2010 року коли він разом із ОСОБА_4 пішли з його квартири він побив ОСОБА_4 та забрав в нього його мобільний телефон «Нокіа».
17 травня 2010 року він зайшов додому до ОСОБА_4 та побачив, що на його обличчі маються тілесні ушкодження у вигляді гематоми на лівому оці. У нього були також синці на лівій боковій частині тіла, на руках. При цьому ОСОБА_4 сказав йому, що, коли він та ОСОБА_3 пішли 15 травня 2010 року з квартири ОСОБА_5, на вулиці його побив ОСОБА_3 і забрав у нього його мобільний телефон.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку, а саме: показаннями допитаного у ході судового слідства потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 181-184), свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.с. 186-191).
Крім того, вина засудженого підтверджується й іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме: заявою ОСОБА_4 від 27 червня 2010 року (а.с. 7); протоколом виїмки від 22.09.2010 року з якого вбачається, що 22.09.2010 року у потерпілого ОСОБА_4 було вилучено сім - картку мобільного оператора зв'язку мережі «Київстар»№ НОМЕР_1 (а.с. 35); матеріалами товарознавчої експертизи з якої вбачається, що вартість сім -картки мобільного оператора «Київстар»станом на 15.05.2010 року становить 15 гривень (а.с.42); актом товарознавчої консультації № ВС -28 від 29.06.2010 року з якого вбачається, що вартість мобільного телефону «Нокіа-1600»а момент вчинення злочину складає - 430 гривень (а.с. 11); речовим доказом, сім - карткою мобільного оператора зв'язку мережі «Київстар»номер НОМЕР_1, яка оглянута та передана на зберігання потерпілому ОСОБА_4 (а.с. 35, 44-45); заявою ОСОБА_5 від 23 червня 2010 року (а.с. 16); довідкою з якою вбачається, що ОСОБА_5 є пенсіонером Управління СБУ в Полтавській області і отримує пенсію за вислугу років щомісячно в розмірі 4 489 грн. 58 коп. (а.с. 54); протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 21 вересня 2010 року (а.с. 58-59); довідкою з якої вбачається, що офіційний курс євро по відношенню до гривні на 17.05.2010 року (на момент вчинення злочину складав) 990, 1034 грн. за 100 Євро (а.с. 61); актом товарознавчої консультації, з якої вбачається, що вартість поліетиленового пакету складає 15 копійок (а.с. 63).
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186 КК України, кваліфікувавши його дії як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_4 та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно стосовно потерпілого ОСОБА_5
Посилання в апеляції захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про те, що судом неправильно кваліфіковані дії засудженого, у зв’язку з тим, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 наносив удари потерпілому ОСОБА_4 та відібрав у нього мобільний телефон, а перебуваючи у квартирі ОСОБА_5, таємно викрав гроші у потерпілого, коли той разом із своїм знайомим спали, є необґрунтованими та надуманими, метою яких є уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_3 відкрито викрав гроші в сумі 2 300 євро у присутності потерпілого ОСОБА_5 та його товариша ОСОБА_6, які усвідомлювали протиправний характер дій засудженого ОСОБА_3, який у свою чергу усвідомлював, що його дії помічені і оцінюються як викрадення майна.
Також, доводи засудженого ОСОБА_3 та захисника - адвоката ОСОБА_2 повністю спростовуються показами потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у яких, згідно матеріалів справи, не було підстав для обмови ОСОБА_3 у вчинені ним злочину.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу засудженого, який характеризується за місцем проживання посередньо, вину визнав частково, але у вчиненому щиро розкаявся, злочин вчинив у стані алкогольного оп’яніння, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і призначив йому покарання, яке є достатнім і необхіднім для можливого виправлення та попередження нових злочинів, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника - адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2010 року, відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Судді: