ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 31/515 | 10.12.07 |
За позовом Спільного українсько-французького підприємства
іноземними інвестиціями „Основа-Солсиф” у формі
товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ
До Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-
Західна залізниця”, м. Київ
Про стягнення 1 000 544 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Павлік О.М. –пред. за довір.
Від відповідача Черкезюк Д.В. –пред. за довір.
В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 1 000 544 грн. відповідно до договору підряду № 85/03 від 01.07.2004р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.11.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджувався з позовними вимогами про стягнення заборгованості, мотивуючи своє заперечення тим, що згідно п. 3 Протоколу уточнення вартості будівельних робіт після проходження кошторису в складі проекту державної експертизи і тільки після його затвердження сторони можуть повернутися до розгляду взаємних розрахунків. Одночасно посилався, що за умовами договору розрахунки планувалося проводити за фактично виконані фізичні об’єми з врахуванням вартості використаних матеріалів, які повинні погоджуватися замовником, а розрахунки замовник приймає у відповідності до діючих форм КБ-2в, КБ-3.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами 1 липня 2004 року було укладено договір № 85/03 на виконання будівельних робіт (далі –договір).
Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов’язався на власний ризик виконати у встановлений строк роботи (влаштування нульового циклу: земляні роботи, огородження котловану, водозниження, дренажні системи, влаштування буро-набивних паль, ростверків) при будівництві Пасажирського вокзального комплексу на станції Дарниця по вул. Привокзальна, 3 в м. Києві (надалі будівельний об’єкт), відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач зобов’язався надати позивачу фронт робіт, передати проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи.
Виконання будівельних робіт позивачем по договору було закінчено в травні 2005 року.
З часу закінчення будівельних робіт між сторонами проходила перевірка та звірка вартості та обсягів фактично виконаних будівельних робіт.
За результатами перевірки 31.05.2007р сторони уклали протокол уточнення вартості будівельних робіт, в якому засвідчили про факт виконання робіт та необхідність їх оплати.
Згідно з протоколом загальна вартість виконаного об’єму будівельних робіт за період з липня 2004 року по травень 2005 року складає 55 310 334 гривень, а заборгованість відповідача складає 1 000 544грн.
Згідно довідок про вартість виконаних робіт, кошторису розробленого ДНДПВІ НДІ Проектреконструкція, експертного висновку ДП „Науково дослідний і проектний інститут містобудування” та протоколу уточнення вартості будівельних робіт від 31.05.07р. позивач виконав роботи на будівельному об’єкті на суму 55 310 334 гривень.
Позивач склав акт прийому-передачі виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт на суму 1 000 544, грн. та 10.10.2007 року передав відповідачу для оформлення.
17.09.2007 року позивач направив до відповідача лист вимогу № 2013 від 14.09.2007 року з проханням оплатити борг в сумі 1 000 544, грн.
До матеріалів справи залучено листування про перевірку кошторису та необхідність оформлення належним чином фізично виконаних об’ємів робіт зокрема за травень 2007р. (лист позивача від 08.10.2007р. вихідний номер 2224). Зазначений доказ приймається судом як безумовний у підтвердження перевірки кошторису та аналізу його у відповідності із експертним висновком.
Згідно до п. 6.2.4. договору відповідач зобов’язаний приймати та оплачувати виконані роботи, відповідно до наданих актів виконаних робіт та довідок про їх вартість.
Згідно платіжних доручень, що додаються, відповідач оплатив виконані роботи частково на суму 54 309 790 гривень.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 000 544грн.
Суд не приймає доводів відповідача про відсутність заборгованості, оскільки це спростовується протоколом уточнення вартості будівельних робіт від 31.05.07р., який підписано обома сторонами, та зібраними по справі доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від неможливості виконання грошового зобов’язання.
Таким чином, відповідач своєю бездіяльністю щодо невиконання зобов’язань по прийняттю виконаний робіт та по їх оплаті, порушив права позивача і позивач відповідно має право отримати кошти за виконані роботи на будівельному об’єкті.
В матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем вартості робіт.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю за розрахунком позивача.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 526, 610, 837, ч. 4 ст. 882 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26002301360604 в Залізничному відділенні Промінвестбанку м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями „Основа-Солсиф” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, ЄДРПОУ 20057315, р/р 260010003690000 в Креді Ліоне Україна, МФО 300379) суму боргу у розмірі 1 000 544 (один мільйон п’ятсот сорок чотири) грн., державне мито у розмірі 10 005 (десять тисяч сто п’ять) грн. 44 коп., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н. І. Качан